assassins_cloak | Entries tagged with рікман

Зі щоденника Алана Рікмана (1946–2016), англійського актора театру і кіно:

Початок о 10:00. І десь до 13:15.

Обідаю в класному тайському (мабуть) ресторані в готелі... О 14:50 – знову в дробарку. І після закінчення – знайомі відчуття.

Постійні намагання уникнути словесного сміття, не дратуватися через наліплені ярлики, казати, що думаєш, і таке інше – усе це завжди залишає мене розбитим і спустошеним. Мало не приниженим. Коли погоджуюся на це, завжди забуваю, якою буде розплата.

16:45. Виїзд у Гамбурзький аеропорт і приблизно о 18:00 – рейс у Лондон. «Люфтганза»... Пізніше, удома, перечитую старий щоденник. Відлуння 20-річної давнини. Аж страшно. Старий щоденник явно докіношний. Епохи до сесій інтерв’ю та до недавніх книжок. Набагато оголеніший. Залишається тільки сподіватися, що, гортаючи записники 90-х, я сам здатний буду згадати розшифровку туманних деталей і різкі думки, сховані поміж пригладжених рядків.

(Алан Рікман, Шалено, глибоко. Щоденники, за редакцією Алана Тейлора, переклали з англійської Олег Колесніков, Анна Пащенко (Київ: Наш Формат, 2023), с. 239)

Зі щоденника Алана Рікмана (1946–2016), англійського актора театру і кіно:

«ГАРРІ ПОТТЕР» ПОЧИНАЄТЬСЯ.

8:30. Машиною до «Ем-бі-ей» на дев’ятиранкову примірку.

11:00. На «Кінгз-Кросс», сідаю на поїзд до Ньюкасла, а потім – автівкою до замку Алнік, на тригодинну кінопробу гриму. Вираховуємо плюси/мінуси: бліде обличчя = старітиме швидше, накладний ніс потребуватиме важкого і складного гриму тощо. Загальна атмосфера дружня і дещо хаотична.

19:45. У тапас-ресторані із Шоном [Біґґерстаффом] і Роббі Колтрейном – тарілки й тарілки обсмажених у фритюрі смаколиків, а потім у готелі червоне вино та шоколадні цукерки з мінібару.

Безнадійно...

І досі не сплю. Пишу це о 3:00 під мурмотіння телика. Десинхроноз покусує за щиколотки.

Закінчив читати сценарій Конора Макф[ерсона] «Актори». Блискуча комедія. Абсолютно неполіткоректна. Актори – ідіоти, текст густо пересипаний «мандою».

Зі щоденника Алана Рікмана (1946–2016), англійського актора театру і кіно:

Фінал Чемпіонату світу відразу не завдався: трибуни на стадіоні «Роуз боул» у Пасадені недостатньо високі для драми, тож видовище скидається на аматорський футбол у парку. Зрештою розв’язкою стає пенальті, тож драма все ж повертається. Але як жити далі, коли це ти промазав?

(Алан Рікман, Шалено, глибоко. Щоденники, за редакцією Алана Тейлора, переклали з англійської Олег Колесніков, Анна Пащенко (Київ: Наш Формат, 2023), с. 74)

Ілюстрація: нападник збірної Італії Роберто Баджо після доленосного промаху, який приніс перемогу на чемпіонаті світу 1994 р. збірній Бразилії.

Зі щоденника Алана Рікмана (1946–2016), англійського актора театру і кіно:

Репетиція. На якій Лінда просить суфлювати їй кожну другу репліку. Вона взагалі читала сцену чи лише погортала в машині? Це вганяє мене в темну, насуплену депресію – мовчу і всередині киплю, що змушений працювати сольно. Знову. І так – довжелезний день з купою тексту і цілою сценою з парою 40-кілограмових крил. Останні – окремий досвід. Коли їх опускаєш, вони тягнуть до підлоги, як магніт, хвилини здаються годинами, і через вагу й незручність пам’ять починає давати збої. Битва болю із зосередженістю. І Лінда все одно профукує свої репліки. Кевін усе помічає. Питає мене, що сталося. Ну що тут скажеш?

(Алан Рікман, Шалено, глибоко. Щоденники, за редакцією Алана Тейлора, переклали з англійської Олег Колесніков, Анна Пащенко (Київ: Наш Формат, 2023), с. 192)

Зі щоденника Алана Рікмана (1946–2016), англійського актора театру і кіно:

Випало трохи снігу, і вся Англія стала на паузу. «Нетрями та провулками не поїду», – заявляє таксист, і я починаю сумніватися, чи варто взагалі сідати в машину. Фраза «Везіть у Найтсбридж» пробуджує в ньому рештки сумління, і я зберігаю ауру гнівної елегантності.

Тим часом Англія знову в усій красі. Другий виступ Тари [Г’юґо] в «Піца он зе парк». Світло не виставлено, звук не настроєний – припустімо, але щоб не було ПІАНІСТА? Репетируємо а капела (у чомусь так навіть простіше...).

Обід у [ТРЦ] «Гарві Ніколс» (уникайте вегетаріанського меню).

Увечері вештаюся магазинами.

20:30. Назад у «П. он зе п.» [«Піца он зе парк»]. Тара приймає два види бета-блокаторів і весь вечір відстає від ритму, але голосні звучать напрочуд розслаблено. Загалом... блискуче. Повертаюся chez moi [до себе], де на мене чекають сир, корнішони, маринована цибуля і недоїдки з холодильника в асортименті.

(Алан Рікман, Шалено, глибоко. Щоденники, за редакцією Алана Тейлора, переклали з англійської Олег Колесніков, Анна Пащенко (Київ: Наш Формат, 2023), с. 53–54)

Ілюстрація: Алан Рікман у головній ролі у фільмі «Месмер», 1994 р.

Плащ убивці

Entries tagged with рікман

Епізод 446: Алан Рікман, 21 березня 2000 року

Епізод 284: Алан Рікман, 10 жовтня 2000 року

Епізод 199: Алан Рікман, 17 липня 1994 року

Епізод 121: Алан Рікман, 30 квітня 1998 року

Епізод 45: Алан Рікман, 14 лютого 1994 року

Profile

June 2025

Syndicate

Most Popular Tags

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags