assassins_cloak: (Default)
Зі щоденника Петра Курінного (1852–1931), українського адвоката, громадського і кооперативного діяча, у 1919 р. – мешканця Умані:

О 6 годині ранку мене розбудив І. В. Загорний. Скаржиться, що цієї ночі прийшли до нього о 12 годині троє червоноармійців і вчинили грабіж. Взяли 2 пальта, піджак, 1.000 рублів готівкою, ще деякі речі забрали з собою. Просить захисту «Комітету».

Іду на засідання «Комітету». Зібрались, але ніяких рішень не ухвалили. Немає такої влади, до якої можливе звернення. З вокзалу крокує робітник і розповідає про більшовиків: «Вони масу награбованих речей відвозять у вагонах до Росії. Цілі потяги з багатством. А Україна бідніє та розоряється».

Іду в місто. На мене напали 3 нетверезі червоноармійці та запитують: «Ти єврей чи росіянин?». Відповідаю: «Росіянин». А вони мені: Скажи «тпру». І я змушений був сказати «тпру» та отримав відповідь: «А, ну іди собі!». На вулицях нетверезі червоноармійці лаються, б’ються, співають, танцюють, чіпляються до перехожих, а публіка зі страху розбігається...

(Щоденники Петра Федоровича Курінного. Врятований та збережений літопис Умані початку XX століття, упорядкування Юрія Торгала, Валентини Устинової, переклад з російської Валентини Устинової (Умань: ВПЦ «Візаві», 2020), с. 307–308)

Ілюстрація: члени більшовицького реквізиційного загону «боротьби з мішечництвом», Умань, 1920 р. Фото зі спільноти «Пустощі східноєвропейської Кліо».


assassins_cloak: (Default)
Зі щоденника Петра Курінного (1852–1931), українського адвоката, громадського і кооперативного діяча, у 1916 р. – мешканця Умані:

Сцена: вояк продає мило. Питаю: навіщо продає, адже йому знадобиться. «Що ж робити! – каже. – Іду на фронт. Носитися з ним незручно, а гроші потрібні». Даю йому 30 коп. та попросив не продавати мило. «Покірно дякую вам», – відповів, бере гроші та пішов спантеличений несподіваною комерцією, коли і гроші, і мило залишаються у нього.

Сьогодні неприємне враження справила на мене поведінка вояків, які від'їжджають на фронт. Завдяки свободі на один день вони «перепилися». Вештаються вулицями, лаються, шумлять, пристають до перехожих, бешкетують.

Це наводить на думку про народне алкогольне лихо. Що було б, коли б не була заборона вживання горілки? Страшно подумати...

(запис передатовано відповідно до григоріанського календаря)

(Щоденники Петра Федоровича Курінного. Врятований та збережений літопис Умані початку XX століття, упорядкування Юрія Торгала, Валентини Устинової, переклад з російської Валентини Устинової (Умань: ВПЦ «Візаві», 2020), с. 143–144)

Ілюстрація: роздача вина з нагоди Різдва в 267-му піхотному полку російської армії, грудень 1916 (січень 1917) р.


assassins_cloak: (Default)
Зі щоденника Петра Курінного (1852–1931), українського адвоката, громадського і кооперативного діяча, у 1918 р. – мешканця Умані:
 
Іду до З’їзду мирових суддів. Секретарем З’їзду призначено Дем’яна Борисовича Пономаренка. Повіт поділено на 12 дільниць (місто на 4 дільниці). На три дільниці не вистачило суддів, а тому призначено деяких суддів на додаткові дільниці. Головою З’їзду обрано кол. голову Михайла Степановича Войцехівського, якого майже ніхто не поважає за його доноси та дурість. У канцелярії небагато службовців. Гірше всіх становище у повірених. У зв’язку з подорожчанням життя уряд намагається полегшити долю чиновників додатковими винагородами. Службовці приватних підприємств також отримують підвищену доплату, а повірені залишилися без підтримки...
 
(Щоденники Петра Федоровича Курінного. Врятований та збережений літопис Умані початку XX століття, упорядкування Юрія Торгала, Валентини Устинової, переклад з російської Валентини Устинової (Умань: ВПЦ «Візаві», 2020), с. 232)

assassins_cloak: (Default)
Зі щоденника Петра Курінного (1852–1931), українського адвоката, громадського і кооперативного діяча, у 1918 р. – мешканця Умані:

На Осташівці торгівля продовольчими товарами за цінами завжди вищими, ніж у місті. Продавчині-селянки завжди беруть на третину більше.

У міській управі вчора обговорювали питання влади в Умані. Хто влада? Комісар чи революційний комітет, чи міська управа? Вирішили почекати пояснень з Києва. Якось дивно поводить себе наша міська управа. Члени управи та деякі гласні залишають управу, коли потрібно працювати з Українським урядом, а коли тут бешкетували більшовики – то питання про вихід із складу міських депутатів взагалі не піднімалося. Друге питання: про проведення слідчих дій із приводу вбивства одного червоноармійця (командира охорони). Рафаїл Чорний протестує, а коли завдяки свавіллю більшовиків було вбито військового начальника, здійснювалися напади та грабунки мирного населення, розбито тюрму – тоді не було виступів і протестів, слідчих дій. Зрозуміло одне, що управа співчуває більшовизму та анархії. Німці поводять себе стримано...

(Щоденники Петра Федоровича Курінного. Врятований та збережений літопис Умані початку XX століття, упорядкування Юрія Торгала, Валентини Устинової, переклад з російської Валентини Устинової (Умань: ВПЦ «Візаві», 2020), с. 197)

Ілюстрація: німецькі солдати на ринку в Умані, 1918 р. Фото зі спільноти «Пустощі східноєвропейської Кліо».


assassins_cloak: (Default)
Зі щоденника Петра Курінного (1852–1931), українського адвоката, громадського і кооперативного діяча, у 1917 р. – мешканця Умані:

Погода зимова. Холод, мороз.

Уночі приїхали з вокзалу Митя і Петро. Прийшов Митя. Радо вітаємося. Починає розповідати про своє нелегке солдатське життя: «Я так намагаюся пристосуватись до начальства, що інколи користуюся деякими привілеями – не виконую важкі роботи». Розповідає про жахливий випадок із задушливими газами: «Нам дали пов’язки та пустили задушливі гази. На жаль, невдало. Випробування спричинило смертні випадки, але я якось врятувався. Пов’язки – ненадійний захист».

Згодом зайшов мій Петя. Вітаємось і теж починає розповідати про своє київське життя. Приїхав він одночасно з Митею одним потягом, проте зустрілись вони тільки на ст. Умань, а всю дорогу навіть не здогадувались, що їдуть разом. Петро готується до захисту диплома...

(запис передатовано відповідно до григоріанського календаря)

(Щоденники Петра Федоровича Курінного. Врятований та збережений літопис Умані початку XX століття, упорядкування Юрія Торгала, Валентини Устинової, переклад з російської Валентини Устинової (Умань: ВПЦ «Візаві», 2020), с. 146–147)



Profile

assassins_cloak: (Default)
Плащ убивці

July 2025

S M T W T F S
   1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 19th, 2025 07:23 pm
Powered by Dreamwidth Studios