assassins_cloak: (Default)
Зі щоденника Георгія Вороного (1868–1908), українського математика, у 1887 р. – студента Петербурзького університету:

З моїм вирахуванням сонячного затемнення трапився скандал. Я довірився обчисленню київського професора Хандрикова, а виявилося, що він набрехав. Довелося знову все переобраховувати. Я тепер остаточно отримав для Прилук – затемнення почнеться 7 серпня о 5 г. 21,7 хв. Переписування ж зайняло багато часу, а тут через тиждень іспит. Просто навіть не знаю, чи підготуюся.

У мене й так грошей нема. а тут історія! Впустив годинник на підлогу, і здерли 2 руб. за лагодження!

Сьогодні закінчив читати лекції професор Хвольсон. Мені частково неприємно. Він порівняно так багато працював з нами, а ми під кінець так недбалили його лекціями. Він багато чому нас навчив. Я хотів показати йому, що ми цінуємо його працю, і прямо йому сказав:

– До побачення, сподіваюся, до наступного семестру.

Але він сказав, що в наступному семестрі не читатиме нам лекцій.

(запис передатовано відповідно до григоріанського календаря)

(Георгій Вороний, Щоденник 1885–1890, підготовка тексту, передмова та примітки Мирослава Кратка (Київ: Інститут фундаментальних досліджень Української наукової асоціації, 1994), с. 38. Переклад з російської)



assassins_cloak: (Default)
Зі щоденника Георгія Вороного (1868–1908), українського математика, у 1887 р. – студента Петербурзького університету:

Дресирування мого Мілорда просувається вперед. Він став значно слухнянішим і навіть якось благообразнішим. Я досягнув уже того, що за наказом він сідає і тримає рогатку в зубах. Чуття у нього верхнє і досить-таки хороше. Вчора біля дому він знайшов куріпку і після багатократних стійок урочисто її вигнав.

Поки що мій спосіб життя такий: лягаю рано, годині об 11, встаю о 8. Вчу Мілорда, читаю і прогулююсь до лісу. Я ніяк не можу нахвалитися латунними патронами Веніча: дивовижно зручні для перезарядження і водночас придають рушниці якусь різкість бою, принаймні мені поки що так здається.

Вчора був з братом в гостях у сусідів Равинських. Тільки ми трохи й пожвавішали, коли заговорили про шлюб. Мені всі вони твердили, що раніше 30 років не можна одружуватись, я ж доводив, що це несправедливо. Мій брат такої ж думки. Втім, це легко пояснюється тим, що він тепер по вуха закоханий. Головною нашою тезою, однак, було: не здобувши освіти, не можна й думати про одруження.

Сьогодні до нас приходив тутешній сільський учитель. Це дуже симпатична особа, але він якось усіх цурається. Розповідав усе про те, яке на нього враження справило вчення Толстого. Між іншими курйозами він розповідав і про таке: він з учнями зобов’язані під час читання Євангелія стояти на колінах і потім підходити цілувати його. Ну, ну!

(запис передатовано відповідно до григоріанського календаря)

(Георгій Вороний, Щоденник 1885–1890, підготовка тексту, передмова та примітки Мирослава Кратка (Київ: Інститут фундаментальних досліджень Української наукової асоціації, 1994), с. 41. Переклад з російської)


Profile

assassins_cloak: (Default)
Плащ убивці

June 2025

S M T W T F S
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 16th, 2025 12:03 pm
Powered by Dreamwidth Studios