![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Зі щоденника Пантелеймона Куліша (1819–1897), українського письменника, перекладача, етнографа, у грудні 1846 р. – викладача гімназії в Санкт-Петербурзі та Петербурзького університету:
Був у Мотронівці. Даремно я запевняв себе цілий рік, що не кохаю Сашу. Коли я попрощався з нею, повертався з хутора, я відчув, що ніхто вже не дасть моїй душі таких відчуттів. Мені жаль було втратити дівчину настільки лагідну, настільки добру, настільки велично чисту, і я зважився втримати її за собою. Отже, я пояснився з матір’ю, і вирішено, щоби після повернення з-за кордону я одружився. Тепер я спокійний. Знаю, з ким мені слід продовжувати життя. О[льга] П[етрівна] не малоросіянка, – інакше, можливо, вона мала би перевагу над моїм серцем. Я її ніжно люблю. Але Саша, вихована матір’ю, буде кращою дружиною.
(запис передатовано відповідно до григоріанського календаря)
(Пантелеймон Куліш, Щоденник, упорядкування тексту і примітки Сергія Кіржаєва (Київ: Інститут української археографії Академії наук України, 1993), с. 56. Переклад з російської)
