assassins_cloak: (Default)
Зі щоденника Мар’яна Брандиса (1912–1998), польського письменника і перекладача, у 1977 р. – мешканця Варшави:

І що їм з того, що нас підслуховують. У них все одно нема стільки сил і грошей, щоби встановити апаратуру у всіх будинках, де їх ненавидять. Якби були дрібку розумніші й не такі лякливі, то слухали би нас, а не підслуховували. І Польщі, і соціалізму з певністю від цього було би краще.

Візит Казіка і Марисі. Обоє в хорошій формі. Казік стурбований відповідями депутатів на нашого листа. Особливо неприємною відповіддю знову вирізнився професор Ян Щепанський. Він відбувся твердженням, що «не довіряє людям, які міняють погляди». Казік на це: «Люди поділяються на тих, що міняють погляди, і тих, що міняють квартири». Бо власне професор Щепанський недавно переїхав до нового, великого помешкання.

Галіна повернулася з Лясок. Пожвавішала і чудово виглядає. Розповідає про різні поточні справи. Схоже, що в КОРі відбуваються якісь бродіння. Причиною цього головно затятий «хадек» [християнський демократ], старий адвокат Качоровський, якого нещодавно включили до комітету на прохання адвоката Сіли-Новіцького. Вони з Зємбіцьким об’єдналися і спільно обплутали благочестивого дідуся, ксьондза Зєю. Постійно хочуть писати якісь декларації, відмежовуючись від масонерії і «єврокомуністичної політики» Куроня. В розмовах з ними Куронь зриває собі голос. Хороша це тріщина для провокацій.

(Marian Brandys, Dziennik: 1976–1977 (Warszawa: Iskry, 1996), s. 117–118. Переклад з польської)

Ілюстрація: першотравнева демонстрація 1977 р. у Варшаві. Напис на транспаранті: «Збільшуємо поголів’я худоби». Фото Кріса Ніденталя.
 
assassins_cloak: (Default)
Зі щоденника Михайла Грушевського (1866–1934), українського історика і політичного діяча, у 1909 р. – професора Львівського університету, який у лютому перебував у Санкт-Петербурзі:

Був в Азов[ському] банку, потім в «Общ[ественій] Пользі». Ромм показав кошторис – 20 вип., по 700 р., 120 л[истів], вип. по 1 [руб.] 10 [коп.] з перес[илкою], зиск обрах[ува]лися 30 коп. з випуска, мені половина. Се досить мене збентежило; попробував поторгуватися, вкінці за порадою Кірієнка зажадав, щоб по 3-х тис. мені давано 2/3, і Кулаков згодився. Взяв на себе поговорити з иньшими членами правління. З Київа натомість досить сумний лист про небезпеку конфіскації Самійленка, Треповим. Був у Ястребова і Перетца. По обіді прийшов Луцкевич (він був у мене й перше, але тоді я не мав часу); побалакали на тему чорном.-балтийського союзу і видавання журналу. Потім разом поїхали на банкет. Що се банкет «на мою честь» – дізнався тільки сьогодня, я думав, що він матиме характер об’єктивний. Промови: Погодіна, Славінського, моя, Луцкевича, Ковалевського, Кутиловського, Карєєва, Лотоцького, Кутиловського, моя, потім забалакали за філію Тов. слов’янської культури. О год. 1½ почали росходитися.

(Михайло Грушевський, Щоденник (1902–1914 рр.), Т. 2, 1908–1914, упорядник Світлана Панькова, науковий редактор Ігор Гирич (Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2021), с. 198)


Profile

assassins_cloak: (Default)
Плащ убивці

May 2025

S M T W T F S
     1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28293031

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated May. 28th, 2025 02:09 pm
Powered by Dreamwidth Studios