![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
assassins_cloakЗі щоденника Тараса Шевченка (1814–1861), українського поета, письменника, художника та діяча національного руху, який у травні 1858 р. перебував у Санкт-Петербурзі:
Був у Ф. І. Йордана. Який послужливий, милий чоловік та маляр, та ще й живий чоловік, що серед граверів дуже рідко трапляється. Він мені протягом години [показав] усі найновіші способи ритування акватінта. Висловив бажання допомогти мені всім, що буде від нього залежати. Я розпрощався з ним – наполовину як майбутній гравер.
Від Йордана зайшов на деякий час до графині Н[астасії] І[ванівни], а від неї перейшов до гравера й друкаря Служинського, теж щоб повчитися. Застав його при обіді, і про справу не було й мови. Зайшов до давніх друзів – Уварових, з наміром у них пообідати. Старий Уваров сказав мені, що сопутник мій від Астрахані до Нижнього О. О. Сапожніков – тут, і завтра виїздить до Москви. Я поспішився до нього, застав його вдома, але він мене не прийняв через спішний обід. Це мене трохи законфузило, і я обтрусив порох від ніг своїх та по дорозі зайшов до чернігівського земляка свого М. І. Петрова, де й пообідав розперезано.
Увечері поїхали з Семеном до графині Н. І., де й пробули до білого дня.
(запис передатовано відповідно до григоріанського календаря)
