Зі щоденника Вільяма Ширера (1904–1993), американського журналіста і письменника, у 1936 р. – кореспондента берлінського бюро інформаційного агентства Universal Service:
Сьогодні Олімпійські ігри нарешті закінчилися. Я насолоджувався легкою атлетикою, плаванням, веслуванням і баскетболом, але по роботі це справжній головний біль. Гітлер, Ґьорінґ та інші прибули вдень на церемонію закриття, яка тривала до сутінків. Нам з Гассом довелося проявити кмітливість, щоби провести з чорного ходу дружину Вільяма Рендольфа Герста, її подругу і Адольфа Менжу з дружиною, які приїхали минулої ночі, коли всі квитки вже було продано. Ми загубили Менжу в тисняві, але за кілька хвилин він з’явився. Нам довелося запхати їх до вже переповненої прес-ложі, але потім вдалося переконати есесівських охоронців дозволити їм сісти на місця, зарезервовані для дипломатів, звідки вони чудово могли бачити Гітлера. Потім вони виглядали вкрай схвильованими від пережитого.
Боюся, що нацисти досягли успіху зі своєю пропагандою. По-перше вони провели ігри з небаченим дотепер розмахом, і це справило враження на спортсменів. По-друге, нацисти створили дуже гарну картинку для пересічних відвідувачів і особливо для великих бізнесменів. Пару років тому нас з Ральфом Барнсом попросили зустріти американців з таких кіл. Вони відверто сказали, що були приємно здивовані нацистською «організованістю». Розповідали, що спілкувалися з Ґьорінґом і він їм сказав, що ми, американські журналісти, несправедливі до нацистів.
«А він говорив вам про закриття нацистами церков, наприклад?» – спитав я.
«Говорив, – відповів один з них, – І запевнив нас, що те, що ваші хлопці пишуть про переслідування релігії тут, неправда».
Після цього ми з Ральфом, боюся, понад міру закипіли. Але не думаю, що ми їх переконали.
(William L. Shirer, Berlin Diary. The Journal of a Foreign Correspondent 1934–1941 (New York: Alfred A. Knopf, 1941), p. 65–66. Переклад з англійської)
Ілюстрація: чотирикратний золотий медаліст берлінської Олімпіади Джессі Оуенс під час змагань зі стрибків у довжину.
