Епізод 99: Франц Кафка, 8 квітня 1912 року

Зі щоденника Франца Кафки (1883–1924), чесько-австрійського німецькомовного письменника, у 1912 р. – мешканця Праги, службовця Агентства страхування робітників від нещасних випадків для Королівства Богемія:

Страсна субота. Цілковите пізнання самого себе. Вміти охопити всі свої здібності, мов невеличкий м’яч. Прийняти найбільшу поразку як щось знайоме й при цьому не втратити гнучкості.

Туга за глибоким сном, який дає більше розслаблення. Метафізична потреба – це лише потреба смерті.

Як церемонно я розмовляв сьогодні з Гаасом, що похвалив Максові й мої дорожні нотатки, – щоб принаймні хоч так здатися гідним похвали, якої ті нотатки й не заслуговують, або щоб обманом підтримати досягнутий шахрайством чи брехнею вплив дорожніх нотаток, або щоб Гаасові було ще легше так люб’язно кривити душею.

(Франц Кафка, Щоденники 1910–1923 рр., упорядкував Макс Брод; переклав з німецької Олекса Логвиненко (Київ: Всесвіт, 2000), с. 147)