![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Зі щоденника Шимона Конарського (1808–1839), польського військовика, діяча національного руху, в березні 1832 р. – емігранта у Франції:
Після кави вирушили в подорож до Селестá (Шлеттштадт), де нас зустріли улани кінної гвардії. Дав нам квиток на квартиру такий собі пан Шмідт, галантерейник, у якого ми по доброму обіді пили крайове ельзаське вино з одинадцятого року, назване вином комети, після чого пішли на каву, звідки обійшли вали й оглянули тутешні фортифікації, після чого пішли до «Café Italienne», бажаючи послухати музику тутешньої гвардії, яка завжди ходила під вікна майорів з почестями ніби для них. Після повернення по вечері, де знову сильно кружляв одинадцятий рік, зійшлося невелике товариство, в якому бавилися в ігри [...] Було це товариство нижчого класу, гра у фанти відбувалася переважно з поцілунками. Об одинадцятій пішли спати, господар, бачачи, що ми не збираємося спати разом в одному ліжку, поклав Косьоровського на ліжку дружини.
(Szymon Konarski, Dziennik z lat 1831–1834, przygotowali do druku Bolesław Łopuszański, Anatol Smirnow (Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973), s. 99. Переклад з польської)
(Szymon Konarski, Dziennik z lat 1831–1834, przygotowali do druku Bolesław Łopuszański, Anatol Smirnow (Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973), s. 99. Переклад з польської)
