![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
assassins_cloakЗі щоденника Олександра Кістяківського (1833–1885), українського правознавця і громадського діяча, у 1874 р. – професора Київського університету:
Був Павлович, канд. нашого у[ніверсите]ту, кол. слід[чий], нині мир[овий] суддя. Розповів випадок зі своєї слідч. практики. Випадок образи величності. Тисяцький збирав чинш у містечку. Причепився до одного єврея про сплату. Єврей на вказівку тисяцьк., що чинш все одно що царська подать, вказуючи на дітородний, сказав, що це цареві, а вказуючи на задню частину, сказав, що це панові. Через два місяці справник порушив справу. Дізнання передали П[авлови]чу. На допиті двоє зі селян, які свідчили на дізнання проти єврея, дали свідчення, чи то позитивне, чи то негативне, а двоє інших, які теж свідчили проти єврея на дізнанні, стали свідчити, що вони нічого не бачили і не чули. Свідчення це дано під присягою. П-ч узявся за селян і протягом годин 12-ти привів їх до свідчення, що так свідчити їх упросив єврей. Змусивши так засвідчити, він узяв їх, як клятвопорушників, під варту. Справу відіслали у 3-є відділення. На зауваження моє про те, що єврей і думати не гадав ображати государя, що він навіть перед нижчою владою падає у прах, П-ч зауважив, що коли він прочитав статтю закону, яка загрожує каторжними роботами за подібні слова, то єврей упав непритомним, змушені були відливати його водою. Через кілька місяців після відправлення справи надійшла резолюція, за якою єврея зачинили у в'язниці на 4 міс., а селян піддали церковному покаянню. Добре, якщо слідчі показали таке завзяття в розкритті дійсної події. Але якщо вони, бажаючи вислужитися, створили самі, зі слів тисяцького, такий злочин і різними погрозами примусили до таких свідчень, які отримати хотілось?
П-ч говорив: теорія у практиці марна річ. Тут гуманізмом нічого не поробиш. От якщо накричиш, покажеш себе грізним, справа піде як по маслу. Він же повідомив, що в Гайсинському повіті і взагалі в Подільській губ. якщо влада, що близько стоїть до народу, хоче, щоби папір швидко виконали, то мусить прикласти до конверта борідку пера; жодні написи: «Екстрене», «Вкрай потрібне» так не допомагають, як ця борідка.
(запис передатовано відповідно до григоріанського календаря)
(Олександр Кістяківський, Щоденник (1874–1885), Т. 1, 1874–1879 (Київ: Наукова думка, 1994), с. 27. Переклад з російської)
