![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Зі щоденника Володимира Малика (1921–1998), українського письменника, у 1989 р. – мешканця Лубен:
Г. П. Карпенко прислав примірник «Князя Кия». В однотомник входять і «Черлені щити». Видано добре. Тираж – 300 000 примірників. «Веселка» на 1990-й рік 1-й квартал, планує 200 000 тиражем «Черлені щити». Книжка має бути гарно ілюстрована.
В ефірі знялася буря навколо програми Народного руху України за перебудову. Бідні київські мрійники! Сміливці! Але хіба їм не зрозуміло, що ніхто не дозволить здійснити цей замір? Ні Київ, ні Москва не допустять на Україні і натяку на відродження національного руху. Та й сам народ наш такий роз’єднаний, денаціоналізований, деморалізований, що з його боку не буде ніякої підтримки... Вся складність процесу перебудови в СРСР в тому, що ми – багатонаціональна держава. Що апарат боїться за власну владу, так ще й за єдність держави. Навіть послідовний перебудовник М. С. Горбачов змушений тут задуматися. Знаменні його слова в Києві: «Это игра с огнём!» [«Це гра з вогнем!»].
На мою думку, ідея Народного руху України може зіграти злий жарт: просто сталіністи прихлопнуть всю перебудову. І знову потягнеться чорна смуга в нашій історії – період авторитарного режиму на зразок сталінщини або брежнєвщини. Це буде жахливо! В економіці ми вже не те що над прірвою – в самій прірві! І як з неї вилізти? Сталінська репресивна адміністративно-бюрократична система обхопила економіку, як удав, так міцно, що напівміри тут не допоможуть. Потрібна реформа радикальна! А по всьому видно, що вона пробуксовує. Так і будуть наші діти та онуки сидіти в злиднях. І природа наша умре – загублять її нерозумні адміністратори та колгоспно-радянський лад, цей новітній сталінський кріпосний лад. Страшно подумати...
(Володимир Малик, Синя книга: щоденник (записки для себе). 1958–1998 (Полтава: ТОВ «АСМІ», 2011), с. 229–230)
