![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Зі щоденника Поліни Жеребцової (1985), російської письменниці та публіцистки, у 1999 р. – мешканки Ґрозного:
ЗАТЕМНЕННЯ! Сьогодні день затемнення! Жителі злякалися. На ринок не прийшли торгувати! Усі говорили про те, що Сонце згасне й буде вічна ніч: люди накупили свічок, щоб ходити з ними тепер по вулицях. Якби вони прочитали книжки про Всесвіт, то знали б, що свічки їм ніяк не допоможуть, якщо Сонце згасне!
Ніхто з наших знайомих не з’явився торгувати або просто на ринок: усі сиділи в хатах, багато хто засунув штори!
Затемнення було всього одну годину. Ми прийшли на ринок і торгували в буді Вандама, але покупців не було, як і продавців, хоча зазвичай на ринку тисячі людей. Ми дивилися крізь окуляри на сонячний диск. Хтось стріляв з автоматів і кулеметів. Була страшна стрілянина.
Вандам – єдиний, хто підбіг до нас на кілька хвилин, глянув через окуляри на сонячний диск і втік, сказавши, що стріляниною проганяють джинів, які затьмарили сонце.
Я, побачивши, що торгівлі не передбачається, стала малювати східну красуню і зеленого дракона.
Ілюстрація: сонячне затемнення 11 серпня 1999 р. у Харкові, з архіву Андрія Авдєєнка.
