![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Зі щоденника Вікторії (1819–1901), у 1838 р. – королеви Великої Британії:
Я сказала, що чула від дядька Леопольда, який, здається, дуже стурбований поновленням цього бельгійського питання; ми говорили про це, і лорд Мельбурн сказав: «Мені це взагалі не подобається; думаю, ми так чи інакше посваримось, а це погано». Він сказав, що дядько Леопольд написав лорду Пальмерстону про це та про португальську справу; лорд Мельбурн сказав, що за словами дядька, люди скаржаться, і це правда, що Фердинанд не показується; на що Дітц написав, що король не повинен показуватися, коли його піддані проливають кров. На це дядько зазначив: це дуже гарне німецьке міркування, але якби Луї-Філіп слідував цьому принципу, він би позбувся голови, як Луї XVI... Про нещодавній ураган в Ірландії; лорд Мельбурн сказав, що дерева в Ірландії ніколи не росли добре, і вони всі трохи нахилені від вітру, що дме через Атлантику. Він не любить дерева біля будинку і дуже любить проріджувати дерева. Ми говорили про Клермонт і дерева там. Потім довго говорили про імена (християнські імена), при цьому лорд Мельбурн був дуже кумедний і веселий. Він сказав, що леді Ешлі завжди називали Мінні. Він сказав: «Я думаю, Мері – це гарне ім’я». Ми говорили про Моллі; «Моллі – гарне; це таке м’яке слово, в ньому більше рідини, ніж майже в будь-якому іншому слові». Потім Бесс, на його думку, «дуже красиве ім’я», як і Джейн, і Кейт, і Еліс; «Джейн і Джоан», – сказав він, – «це Джон». «Луїза», – каже він, – «це вибагливе ім’я»...
(The Girlhood of Queen Victoria: A Selection from Her Majesty’s Diaries Between the Years 1832 and 1840, edited by Viscount Esher, Vol. I (London: John Murray, 1912), p. 297–298. Переклад з англійської)
(The Girlhood of Queen Victoria: A Selection from Her Majesty’s Diaries Between the Years 1832 and 1840, edited by Viscount Esher, Vol. I (London: John Murray, 1912), p. 297–298. Переклад з англійської)
