assassins_cloak: (Default)
Зі щоденника Анатолія Дністрового (Астаф’єва) (1974), українського письменника і художника, у 2003 р. – мешканця Києва, заступника керівника відділу етнополітики Національного інституту стратегічних досліджень:

Два дні хворію. Жахливе загострення в легенях і бронхах, на які наклалися чи то простуда, чи то грип. Два дні безперервно жахливий кашель, через який минулу ніч не зімкнув очей, а ще висока температура. Тільки сьогодні після обіду почувався краще, міг щось читати, навіть дописав заробітчанську рецензію для газети. На ліки пішла купа грошей. Головне, щоб видужати до неділі, бо тоді приїде Наталка з Мартою-Марією, а донечка дуже схильна до хвороб.

(Анатолій Дністровий, “Гопи і філософія (щоденник, 2003-й)”, Київська Русь 3 (2006), с. 165)


assassins_cloak: (Default)
Зі щоденника Анатолія Дністрового (Астаф’єва) (1974), українського письменника і художника, у жовтні 2022 р. – молодшого лейтенанта Сил оборони України:

Коли я ще спав, то почув у сні глухі вибухи, схожі на роботу ППО, і миттю прокинувся. Світла не було. Вода ледь текла тонкою цівкою. Під ранок росіяни розпочали масовану ракетну атаку багатьох регіонів і міст України. Випустили близько 50 ракет по Україні (44 збили ППО) – помста за підбиті позавчора кораблі в Севастополі, зокрема і їхній флагман «Адмірал Макаров». Лише в Києві без електрики залишилося понад 350 тисяч квартир.

Буквально вчора придбав намет і спальний мішок, щоб спати в них у квартирі, а також газовий пальник з інтегрованою системою (одразу насаджується на балон, щоб не було затрат газу) – для ранкової кави. Невеликого балончика вистачить на 20 кип’ятінь води.

Свій попередній новий спальний мішок ще раніше, у суботу, подарував єпископу Фастівському, вікарію Київської єпархії ПЦУ Володимиру Черпаку, який у Свято-Покровській церкві на Подолі правив панахиду по моєму батькові Олександру Астаф’єву. Владика колись дружив і мешкав із ним в одній кімнаті аспірантського гуртожитку. За останні два роки після похорону мого батька, коли я бачився з єпископом Володимиром, він дуже сильно здав, буквально постарів: важко переніс ковід. Він живе на території церкви, і там дуже холодні приміщення. Тому йому приніс спальник і на додачу пляшку грузинського коньяку – для внутрішнього зігрівання. Батькових друзів майже не залишилося. Хочеться з ними спілкуватися, хоча раніше про це не думав.

Під вечір Поділ без електрики потонув у мороці. Банківські картки не працюють, бо всі термінали прив’язані до вай-фаю, у магазинах можливо розрахуватися лише готівкою. На вулицях морок, лише фари автівок і ліхтарики чи мобілки людей раз по раз блимають вдалині. Мало не підвернув ногу, не помітивши бордюру.

(Анатолій Дністровий, Битва за життя: щоденник 2022 року (Харків: Віват, 2024), с. 431–432)

Ілюстрація: вечірній Київ під час блекауту, 1 листопада 2022 р. Фото Associated Press.


assassins_cloak: (Default)
Зі щоденника Анатолія Дністрового (Астаф’єва) (1974), українського письменника і художника, у червні 2022 р. – молодшого лейтенанта Сил оборони України:

Прокинувся о 6 ранку в київській квартирі від вибухів (приїхав додому трохи випрати одяг, поприбирати, пописати книжку і покататися на велосипеді). Попри те що сплю в берушах, вибухи були чіткі. Ще в сні я подумав, що це, мабуть, гроза десь поряд гримить. Але коли звуки переросли в серійність, я миттю зірвався з ліжка і підбіг до вікна. Мої вікна на п’ятнадцятому поверсі виходять на Печерські пагорби, що видніються вдалині над двома мікрорайонами між нами: Соцмістечком і Русанівкою. Там, на пагорбах, стоїть Будинок Уряду, Києво-Печерська лавра, і мені видно їхні обриси. Але ніде не було помітно чорного диму чи пожеж від ракетних ударів. Тоді я здогадався, що росіяни обстріляли, мабуть, або один із мостів через Дніпро, або Дарницький залізничний вокзал, до якого від мого будинку їхати кілометрів чотири. Згодом у новинах підтвердилося, що окупанти випустили крилаті ракети «Калібр» по ДВРЗ (Дарницький вагоноремонтний завод) у моєму Дніпровському і сусідньому Дарницькому районах Києва, зокрема по Позняках, де колись мешкав мій батько. Повітряні сили України заявили, що російські війська здійснили пуск ракет із літаків Ту-95 з акваторії Каспійського моря.

Від вибухів наш двадцятиповерховий будинок тремтів, ніби велетенська картонна коробка, а в усіх автомобілів навколо спрацювала сигналізація. Якби вибух ракети трапився десь поряд, у радіусі до пів кілометра, то вікна б усі повилітали. Вкотре переконався, що дружині й дітям ще рано повертатися в Київ.

Ізраїльський військовий аналітик Ігаль Левін в інтерв’ю «Новому времени» (опубліковане 4 червня) розповів, як воюють іноземці у ЗСУ. Він зауважив, що Інтернаціональний легіон зайшов до Сєверодонецька з резервами, там є ізраїльські бійці, з якими він на зв’язку. 80% поранень – осколкові. Людей постійно засипають, обстрілюють, знищують, максимально пресують артилерією. Після того як ворогові здається, що він зміг надламати українську оборону, він туди вводить і ПВК, і бойовиків з ОРДЛО.

Левін, як і інші військові експерти, слушно сказав, що в російській армії дуже слабкий досвід міських боїв, які є одними з найскладніших. Навів приклад Ізраїлю, що для навчання солдатів таким боям побудував серед пустелі величезне порожнє місто з лікарнями, школами, базарами, – місто-привид, де ніхто ніколи не жив, не працював, не навчався. Такий собі тренувальний урбаністичний полігон. Думаю, Україні варто цей досвід запозичити і збудувати аналог схожого міста-полігона, оскільки російська загроза та агресія – для нас перманентна, багатостолітня проблема, а після Путіна з імперських яєць можуть вилупитися нові путенята.

Вчора була гарна звістка, що ЗСУ під Ізюмом знищили цілу загальновійськову 35-у армію. Але загарбники далі пруть і пруть, і все по своїх тисячах трупів.

(Анатолій Дністровий, Битва за життя: щоденник 2022 року (Харків: Віват, 2024), с. 265–266)


Profile

assassins_cloak: (Default)
Плащ убивці

June 2025

S M T W T F S
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 2728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 27th, 2025 05:36 pm
Powered by Dreamwidth Studios