assassins_cloak | Епізод 205: Полікарп Шафета, 23 липня 1992 року

Зі щоденника Полікарпа Шафети (1935–1996), українського журналіста, письменника, у 1992 р. – мешканця Луцька, редактора газети «Волинь»:

Люди звикають до сенсацій. Московські газети зчинили гвалт, що один корабель Чорноморського флоту, котрим командує українець Настенко, відірвався від севастопольської бази і самовільно поплив до Одеси, піднявши в дорозі синьо-жовтий прапор. За ним морські «неділимці» пішли в погоню. Стріляли навіть, але корабель доплив до Одеси, не відповідаючи на вогонь. Український військовий міністр К. Морозов заявив по телебаченню про можливість збройного конфлікту на морі. Однак люди ігнорують небезпекою, не відчувають її.

Щотижневий крутіж з цінами, погоня, щоб щось дістати, затулити від людських вух ехо пострілів на морі.

У Луцьку церковна сенсація: єпископ УАПЦ Миколай, котрий виголошував проповіді, наче гетьман запорізький перед походом на Москву, перебіг до церкви, підпорядкованої Московському патріархату. Пішов, як кажуть, на багатші села. УАПЦ на Волині слабо відроджується, віруючим, принаймні переважній більшості, байдуже до цього. Вони звикли до не дуже зрозумілої їм церковно-слов’янської мови. Однак наші національні радикали організовують у суботу знову ж таки «на майдані коло церкви» якусь галасливу мітингову дуель.

Цими днями приходив до мене колишній військовий культармієць Віктор Кирилкін.

– Хочу порадитися, – сказав він. – Наші ветерани Корчев, Сокол і ще деякі хлопці навідріз відмовилися сідати «за круглий стіл» з учасниками УПА. Що мені робити?

Хто знає тепер відповідь на таке запитання?

(Полікарп Шафета, Щоденник без цензури, упорядник Галина Шафета (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2010), с. 38–39)

Ілюстрація: сторожовий корабель СКР-112, який 21 липня 1992 р. здійснив рейд до Одеси під українським прапором.