Зі щоденника Василя Галяса (1921–2006), українського історика та бібліографа, у 1937 р. – мешканця Одеси, учня середньої школи:
В газеті «Комсомольська правда» я прочитав статтю Олени Кононенко під назвою «Девочки». Про цю статтю я чув від дівчат ще 12 квітня. В статті наводиться низка фактів, що є наслідком поганого виховання в країні молодого покоління, в даному разі – дівчат. У багатьох дівчат нема тяги до якоїсь роботи, як, наприклад, шитво. Вони гадають, що це їм не треба, бо мріють стати педагогами, інженерами тощо. Дівочі альбоми для віршів часто забруднені всілякими грубими віршами, що не мають нічого спільного зі справжньою лірикою. Торік вчителі 63-ї школи знайшли якось альбом однієї учениці. Цей альбом для віршів саме належить до цієї категорії. Дівчата в старших класах намагаються наслідувати дорослим: заводять манікюр, беретки носять набік, ходять на високих підборах тощо. Наслідування дорослим є і в нашому класі. Особливо слід відзначити Раю Крігель і Люду Віолін. Між ними лише та різниця, що Рая більш піддається російському впливові, а Люда – іноземному.
(Василь Галяс, Щоденник, 1933–1946, упорядники: Олександр Галяс, Раїса Краєва (Галяс) (Одеса: Бондаренко М. А., 2019), с. 64)
Ілюстрація: відпочивальники в одеському парку, 1937 р.
