Зі щоденника Василя Горбачука (1929–2013), українського мовознавця, у 1988 р. – завідувача кафедри української мови та літератури Слов'янського педагогічного інституту:
Євген Волошко (завідувач кафедри української літератури Донецького університету). Одного разу, прогулюючись, завів я розмову з А. М. Федем про Волошка: кажуть, що він співпрацює з органами держбезпеки. – Нащо кажуть? Він сам про це говорить.
І ось Федь переповів почуту з уст самого Волошка таку історію: «Проходжу коридором, заглянув в аудиторію. Бачу, на дошці написано крейдою “Хай живе вільна Україна”. Зайшов, стер цей напис і тут же подзвонив куди слід. Ті: “Ай-яй, що ти наробив?! Не треба було стирати! Коли щось подібне з’явиться, то не стирай, а зразу ж нам повідом”. Я вже став слідкувати. Дійсно, через певний час знову бачу такий напис. Я бігом – подзвонив “туди”, сказав, на якому поверсі, яка аудиторія, а сам слідкую, щоб ніхто не зайшов. Моментально прибігають. Я аж здивувавсь – стільки приволокли приладдя! Зафотографували і так і сяк, виміряли, позаписували...
І встановили автора. Це була дівчина із Західної України. Її викликали, призналась. Відпустили, взявши розписку...»
Кажу: Напевне, завербували?
Федь: Та напевне. Інакше виключили б з університету.
(Василь Горбачук, Тридцять років на Донбасі, 1973–2004 рр. (щоденникові записи) (Слов’янськ: Друкарський двір, 2010), с. 155–156)
(Василь Горбачук, Тридцять років на Донбасі, 1973–2004 рр. (щоденникові записи) (Слов’янськ: Друкарський двір, 2010), с. 155–156)
