![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
assassins_cloakЗі щоденника Юрія Лисянського (1773–1837), військового моряка, географа, океанографа українського походження на російській та британській службі, у квітні 1804 р. – капітана російського шлюпа «Нева», учасника навколосвітньої експедиції, який перебував на Острові Пасхи:
Спочатку я мав намір кинути якір у бухті Кука, але через неспокійну погоду побоювався західних вітрів, які можуть зробити це місце надто небезпечним. Оскільки з часу розлуки ми не бачилися з «Надією», я вирішив почекати на цьому острові кілька днів і трохи оглянути це місце, сподіваючись, що вона до нас знову приєднається. Відповідно, 18-го ми знову пройшли уздовж східної сторони острова і знайшли його таким же приємним, як і напередодні. Середина його значно нижча за краї, і кілька хиж розкидані тут і там між фруктовими деревами, яких, однак, було не так вже й багато. Ми трималися так близько до берега, що могли легко розрізнити тубільців, які слідували за кораблем уздовж берега. Вони були повністю голі, темно-мідного кольору. Проходячи цього разу, ми помітили п’ять монументів. Перший, що складався із чотирьох статуй, з’явився перед очима, щойно ми пройшли південний кінець острова; у складі другого було три статуї; третім був той, що ми бачили напередодні; і – на невеликій відстані від східної точки – стояли четвертий і п’ятий. В околицях двох останніх монументів було більше жител і місце здавалося краще обробленим, ніж будь-яке інше бачене нами. Ми також помітили численні кам’яні купи, вкриті зверху чимось білим, щодо чого я не міг скласти задовільного припущення. Хоча вітер і дув від норд-весту, прибій досить сильно бився о берег, уздовж якого я не міг знайти жодної якірної стоянки. На заході сонця вітер ущух, залишивши нас на відстані дев’яти миль на північ від східного мису. Упродовж дня нас оточували летючі риби й різні морські птахи.
no subject
Date: 2025-04-18 02:14 pm (UTC)Народився майбутній мореплавець у Ніжині в сім'ї протоієрея Федора Лисянського та його дружини Фотини Йосипівни (з козацького роду Якубовських). Навчався у Кронштадтському морському кадетському корпусі.
Військовий моряк Юрій Лисянський був одним із організаторів та учасників першої в історії імперії навколосвітньої подорожі. Ба більше – шлюп "Нева" під його командуванням першим повернувся до Кронштадта, на два тижні випередивши шлюп "Надія", яким командував Адам Йоганн (Іван Федорович) Крузенштерн у згаданій подорожі.
Вивчення картографічного доробку Юрія Лисянського дає всі підстави стверджувати його значний внесок у формування достовірної карти Тихого океану, зокрема Аляскинської затоки. Карта світу, складена Юрієм Лисянським, враховувала особисті та всі відомі на той час географічні відкриття і багато років була основою для складання карт світу.
На честь Юрія Лисянського назвали острів на Гаваях, півострів та мис на Алясці, протоку, річку та гору на Сахаліні.
Віддають належне видатному землякові і на батьківщині. У Ніжині є вулиця Юрія Лисянського, а 1973 року в центрі міста, біля церкви Іоанна Богослова, відкрито пам'ятник славному мандрівникові. У 2018 році в Музеї рідкісної книги Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя відкрилася Музейно-меморіальна кімната "Мандрівник козацького роду", присвячена навколосвітньому мореплавцеві Юрію Лисянському.
Детальніше ознайомитися з життям і діяльністю першого українця, який здійснив навколосвітню подорож, можна у відділі краєзнавства Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки, де відкрилася книжково-ілюстративна виставка "Мореплавець, засновник наукової океанографії з Ніжина Юрій Лисянський".