Епізод 433: Василь Ґренджа-Донський, 8 березня 1939 року

[assassins_cloak]

Зі щоденника Василя Ґренджі-Донського (1897–1974), українського поета, письменника, громадсько-політичного діяча, у березні 1939 р. – редактора «Урядового Вісника Правительства Карпатської України»:

Засідання Української Національної Ради та Українського Національного Об’єднання триває далі з послами Сойму, які майже в повному числі далися змобілізувати і прибули до Хусту.

Напруження нестерпне, неначе бочка із стрільним порохом, тільки іскру вкинути. Як тільки довідалась наша провінція про усунення міністра Ревая і нового призначення генерала Прхали, то буквально буриться.

Перша Українська Національна Рада видала свій протест, в якому з найбільшим обуренням відсуджує нарушення наших конституційних прав і протестує проти назначення міністром чеха генерала Прхали. Національна Рада звертається до цілого культурного світу з найрішучішим протестом і в імені цілого українського народу вимагає негайного відкликання генерала Прхали з посту міністра, яким може бути тільки українець.

Українське Національне Об’єднання також видало свій протест і опублікувало заяву, що не визнає жадної реконструкції уряду Карпатської України. Це є нарушення конституційного закону нашого краю і зарядження празького уряду є політичною неможливістю.

По вулицях появилися летючки: «Геть з генералом Прхалою, хочемо українського міністра!»

В редакції на наказ УНО потиснули ми пера, але прокуратор «вибілив» нам цілу газету. Поконфіскував не тільки статті, але й протести і проголошення УНО та Центральної Національної Ради.

Телефонували ми до Праги, що є зі скликанням Сойму, але довірник нашого уряду д-р Шандор відповів, що чехи крутять.

Тут наступають такі важливі події, а Прага саботує!

На засіданні УНО порушено цю справу. Є пропозиції, щоб Сойм скликав голова Української Національної Ради, нашого найвищого політичного форуму. Але рішено ще день-два почекати. На всякий випадок Прагу повідомлено, що коли президент федерації не склич Сойму, то скличемо його ми самі. [...]

***

До Хусту прибув із Америки фільмовий продуцент, українець Каленик Лисюк із сином. Хоче накрутити кілька фільмів. Карпатська Україна тепер у моді, особливо українці захоплюються нею. Є вже рідний куток, хоч покищо і маленький. Пан Лисюк приніс український фільм «Запорожець за Дунаєм», якого незабаром побачимо на екрані.

***

Шевченківське свято відложено на 15-го березня. Ще не приготовані наші, а хочемо його відсвяткувати величаво, як найдостойніше. Так і годиться, маємо свою державу! Святкували ми його й дотепер, але ця річниця буде справді величава.

(Твори Василя Ґренджі-Донського, Т. VIII, Щастя і горе Карпатської України: щоденник (Вашінґтон: Видання Карпатського Союзу, Інк., 1987), с. 200–201)