Епізод 154: Лев Футала, 2 червня 1947 року
Jun. 2nd, 2024 10:25 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Зі щоденника Лева Футали (1922–2007), українського військовика, у червні 1947 р. – заступника командира сотні УПА «Ударники-2», учасника рейду до Західної Німеччини:
Другий день Зелених Свят. О год. 9-тій стійковий повідомляє, що коло 70 вояків ВП стрілецьким рядком помашеровало з Кузьминського ліса до с. Ляхави. В нас гостре поготівля. О год. 10:30-ть прибігають другі стійкові і повідомляють, що ВП іде розстрільною зі сторони Кузьмини в наш напрям. Ми сходимо з горба і ідемо в їх напрям. Тут чуємо стріли. Пробиваємо їх лінію і паде з їх сторони один поручник і десь коло дев’ять вояків. Ідемо дальше. Тут стрічаємо другу їх лінію. Пробитись є тяжко, бо ВП заняло горб, а ми виходимо з потока, але кінець кінців пробиваємо. Тут є тяжко ранені стр. Гудим, Каштан, Назар, легше ранені то є к-р Імен[ний], стр. Грім, стр. Гайворон і стр. Смик. Ми вицофуємо і хочемо перейти гостинець Кузьмина – Сянік і перейти в другий ліс над Маргель. Тут є польська застава, [яку] перейти немож, вертаємо назад і замаємо становища на одному з горбів. На гостинці чути і видко рух авт з військом. Видко як ВП окопується довкруги ліса. До вечера сидимо вже спокійно. Вечером виходимо з ліса і поміж Крецовом, а Волею Крецівською хочемо перейти в Солонний ліс. Тим часом ВП переходило з Доброї до с. Крецова і стрінулося з нашою стежою і її обстріляло. Ми вицофали на Ратне і там перейшли дорогу Добра – Креців. Цілий день ніхто нічого не їв. Щасливо доходимо до ліса над Тиряву Сільну. Ранені також голодні ішли, але ніхто на ніщо не нарікає.
