Епізод 136: Олександр Несвіцький, 15 травня 1920 року

Зі щоденника Олександра Несвіцького (1855–1942), українського лікаря, громадського діяча, у 1920 р. – мешканця Полтави:

До Полтави прибули з Києва і Лубен банки, чрезвичайка. Революція створила труднощі з одягом і взуттям. Жінки через нестачу взуття і страшну його дорожнечу шиють черевики на мотузяній підошві, замість капелюхів носять хустини, пов’язуючи ними голову. Чоловіки і жінки шиють одяг з простого кустарного грубого полотна і сукна. Чоловіки переважно ходять у великих простих високих чоботах, мало на кому є старі калоші. Про крохмальну білизну нема й мови. Хорошого цигаркового тютюну нема, всі курять просту махорку як продажну, так і «сам-кроше». Пачка махорки (на 1 фунт іде 8 пачок) коштує 120 руб. Маленька баночка чорнила – 50 рублів. Конверт коштує 2 руб., стопа паперу [1000 аркушів] – до 5000 руб.

(Олександр Несвіцький, Полтава у дні революції та в період смути 1917–1922 рр.: щоденник (Полтава: Державний архів Полтавської області, 1995), с. 163. Переклад з російської)