Епізод 114: Матвій Бобошко, 23 квітня 1919 року

Зі щоденника Матвія Бобошка (1888–1957), у 1919 р. – мешканця Кобеляків, завідувача мануфактурним відділенням позиково-ощадного товариства:

Прокинувся о 4 годині і пішов у Т-во, але виїхали о ½ на 8-у, приїхали до Сокілки близько 10 год., але ярмарку взагалі ніякого нема, осіб 20 мужиків зі смушками, та й тільки. Але купили штук 80, ціна висока, 130–150 р... О ½ на 4-у мене викликали до телефону; виявилося, що помер Фаня і мене вимагають додому. Оскільки візника не виявилось, то я пішов пішки, вийшов о 20 хвилин на 5-у, а прийшов о 7 год., відпочивав по дорозі 20 хв.

Вдома робили у дворі труну, яма вже готова, ховатимемо завтра. Помер Фаня о пів на 12-у, і помер спокійно.

Бідний хлопчик, ледь встиг піднятися, і вже в могилі. Все мріяв зробитись інженером, і от... зробився; так важко на душі, так шкода, що й передати не можу. Ясно, але не спекотно.

(Юрий Погода, Юрий Попруга, Дневник приказчика Матвея Титовича Бобошко (Полтава: Фирма «Барз» Инк., 2005), с. 173. Переклад з російської)

Ілюстрація: родина автора. Матвій Бобошко стоїть другий ліворуч, його брат Афанасій (Фаня) – сидить третій ліворуч.