Зі щоденника Полікарпа Шафети (1935–1996), українського журналіста, письменника, у 1995 р. – мешканця Луцька, редактора газети «Волинь»:
Згадую мудру думку Збігнєва Бжезінського, що найголовнішою проблемою для українців після здобуття незалежності буде визнання чи невизнання їх росіянами за окремий народ, а не «малороссами». Здається, росіяни однаково самонацьковані проти України. Вчора, на знак протесту проти того, що Україна «не віддає» Росії Криму, депутат Думи якийсь Лисенко (прізвище, під яким не сховається хіба що азіат чи африканець) публічно розірвав український державний прапор. Синьо-жовтий, звичайно. На нього несміливо посварили мізинцем: заборонили виступати два тижні. Ідіот! Подібними вчинками колись підпалювалися світові війни.
Фашист Жириновський, до якого хочеться поналіплювати всі ярлики, навішені на тінь Гітлера, підняв на глум українців: «Когда русские будут освобождать Крым, украинская армия снова отступит до Житомира» – якийсь напівграмотний натяк на військо УНР. Пігмей, котрий приміряє на баранячу голову шапку Наполеона. Спочатку подумай про те, чим, як і коли вам, шовіністичне кодло, вдасться змити чеченську ганьбу: «водружение флага победы над резиденцией Дудаева» у рік 50-річчя перемоги над Гітлером? Відбери у вас ядерну зброю, то вас, теперішніх, Будьонний би переміг, не кажучи вже про китайців.
Український парламент «покарав» Лисенка, оголосивши його персоною «нон грата» в Україні. Так він чхати хотів на це. Він сподівається увійти чи, точніше, в’їхати до нас на танках, як колись у Чехословаччину чи в Угорщину.
Правда, депутати від УНА-УНСО відомстили тим, що пошматували російський державний прапор. Однак спікер українського парламенту соціаліст Олександр Мороз зробив так, що цих відчайдушних шарпатиме Генеральна прокуратура.
(Полікарп Шафета, Щоденник без цензури, упорядник Галина Шафета (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2010), с. 212–213)

(Полікарп Шафета, Щоденник без цензури, упорядник Галина Шафета (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2010), с. 212–213)
