Зі щоденника Рені Шпіґель (1924–1942), мешканки Перемишля єврейського походження, у березні 1940 р. – учениці середньої школи:
Нічого Тобі перед тим не говорила, а мусила Тобі розповісти обов’язково. Нашим опікуном був Трелька, дуже вчений та інтелігентний, а при цьому янгольської доброти чоловік. Завжди нас захищав, дбав, щоб у класі було тепло, відпускав тихцем додому. На свята ми купили йому бабку, вино і надіслали побажання, але він уже того не побачив у кабінеті, тільки у шпиталі. Зламав ногу, а тепер... помер. Сьогодні похорон. Ми купуємо вінок, приклеїли клепсидру. Ох, так мені жаль, ми втратили наче не опікуна класу, а батька. А тепер вихователькою є та бридка Юзя, просто терпіти її не можу. У нас біженці з Ярослава, вже довго. Колись щось Тобі розповім.
(Renia Spiegel, Dziennik Reni Spiegel. Życie młodej dziewczyny w cieniu Holocaustu (Warszawa: Prószyński i S-ka, 2020), s. 65–66. Переклад з польської)
(Renia Spiegel, Dziennik Reni Spiegel. Życie młodej dziewczyny w cieniu Holocaustu (Warszawa: Prószyński i S-ka, 2020), s. 65–66. Переклад з польської)
