Епізод 5: Петро Курінний, 5 січня 1917 року

Зі щоденника Петра Курінного (1852–1931), українського адвоката, громадського і кооперативного діяча, у 1917 р. – мешканця Умані:

Погода зимова. Холод, мороз.

Уночі приїхали з вокзалу Митя і Петро. Прийшов Митя. Радо вітаємося. Починає розповідати про своє нелегке солдатське життя: «Я так намагаюся пристосуватись до начальства, що інколи користуюся деякими привілеями – не виконую важкі роботи». Розповідає про жахливий випадок із задушливими газами: «Нам дали пов’язки та пустили задушливі гази. На жаль, невдало. Випробування спричинило смертні випадки, але я якось врятувався. Пов’язки – ненадійний захист».

Згодом зайшов мій Петя. Вітаємось і теж починає розповідати про своє київське життя. Приїхав він одночасно з Митею одним потягом, проте зустрілись вони тільки на ст. Умань, а всю дорогу навіть не здогадувались, що їдуть разом. Петро готується до захисту диплома...

(запис передатовано відповідно до григоріанського календаря)

(Щоденники Петра Федоровича Курінного. Врятований та збережений літопис Умані початку XX століття, упорядкування Юрія Торгала, Валентини Устинової, переклад з російської Валентини Устинової (Умань: ВПЦ «Візаві», 2020), с. 146–147)