Епізод 743: Ежен Делакруа, 12 січня 1824 року

[assassins_cloak]

Зі щоденника Ежена Делакруа (1798–1863), французького художника, у 1824 р. – мешканця Парижа:

Сьогодні вранці я домовився з Раймоном Вернінаком про зустріч із паном Вутьє, який щойно приїхав з Греції, де обіймає важливу посаду, і невдовзі повертається туди. Пан Вутьє – миловидий чоловік, грецького типу. У нього маленькі, яскраві очі, і він здається сповненим енергії. Він неодноразово захоплювався грецькими солдатами, які перемагали своїх ворогів, топтали їх ногами і кричали: «Зіто Елевтерія!» («Хай живе свобода!»). Під час облоги Афін, коли греки підступили до міських мурів на відстань пострілу з пістолета, він був настільки вражений надзвичайною головою турка, який з’явився в бійниці, що завадив солдату в нього вистрілити.

Різанина на Хіосі тривала місяць. Саме наприкінці місяця капітан Георгій з Ісфагану, здається, зі 140 людьми, підпалив турецький флагманський корабель. Капудан-паша та старші турецькі офіцери загинули, але греки повернулися цілими та неушкодженими. Корабель, на якому з Кандії до Константинополя перевозили голову Балеста, доблесного французького офіцера, прибув до Хіоса і виставив напоказ свій жахливий трофей. Корабель підпалили, а голову героїчного Балеста поховали з належними почестями.

Після обіду з Раймоном Вернінаком і паном Вутьє я пішов до Люксембурзького палацу. Повернувся до майстерні сповнений ентузіазму, і коли незабаром прибула Елен, зробив серію етюдів для картини. На жаль, вона забрала з собою частину енергії, потрібної мені для робочого дня.

Увечері Дімьє пригощав нас пуншем у Бовільє.

Минулого вівторка, 6 січня, я обідав у Різенерів разом із Жакіно та донькою його брата, полковника. Її риси обличчя не вирізняються красою, але я дуже хочу зберегти враження від її італійського типу, і особливо від її чистого кольору обличчя – хоча він не зовсім гарний – і чистоти обрисів, я маю на увазі той рішучий погляд і пружність шкіри, притаманні лише юним дівчатам. Цей цінний спогад варто зберегти для малювання, але я вже відчуваю, що враження починає згасати.

Сьогодні, у понеділок, 12-го, я починаю працювати над своєю картиною.

(The Journal of Eugene Delacroix, translated by Lucy Norton (London: Phaidon Press Limited, 1995), p. 20–21. Переклад з англійської)

Ілюстрація: Ежен Делакруа, «Різанина на Хіосі», 1824 р.