Епізод 545: Полікарп Шафета, 28 червня 1996 року

[assassins_cloak]

Зі щоденника Полікарпа Шафети (1935–1996), українського журналіста, письменника, у червні 1996 р. – мешканця Луцька, редактора газети «Волинь»:

Зранку забіг схвильований, збентежений, піднесений Євген Грушка.

– Дай я тебе розцілую? – від хвилювання його голос аж став пригасати, зволожуватися. Я зрозумів, що відбулося щось дуже значиме.

– Прийнято Конституцію незалежної України.

Нарешті, парламент витверезився під загрозою бути розпущеним. Побоялися відплати російські п’ятиколонники, котрі розраховували на перемогу векапебістів в Росії, відплати за кпини над українським народом, українською мовою, над нашими національними святинями.

На зрозумілих і виправданих радощах Президент Кучма наговорив різної дядьківської єрунди. Наприклад, пообіцяв нагородити державними нагородами всіх депутатів Верховної Ради попереднього і нинішнього скликання. Ось тобі маєш! Петра Симоненка і всіх тих інших відвертих шовіністів, які демонстративно шукали на карті Радянського Союзу колишню Україну – УРСР. Державна нагорода за... наругу над державою. Це якась дивна ілюстрація до гуморески Нутича про короля, який нагородив усіх жителів хорватського села, де виробляли добре вино. А один ледар пробайдикував час, змарнував кілька літ далекими мандрами і повернувся в село, де виявився єдиним його жителем без нагороди. Король довго думав, як ліквідувати цей недолік, і вирішив нагородити цього чоловіка за те, що найдовше в селі не мав ніякої нагороди.

А чого варте оголошення перед усім світом, що з нагоди такої історичної події президент організовує прийом для всіх депутатів з дружинами.

– А з чоловіком можна приходити? – весело запитала наша нардепка Катерина Ващук, підправивши президента, котрий, очевидно, забув, що у парламенті не бракує й жінок. Катерині Тимофіївні є чого радіти. Вона виявилася добрим знавцем не тільки кукурудзяних гібридів і штучного осіменіння худоби, але й міжнародних проблем. За кілька років побувала у США, Франції, Бельгії, Німеччині і в Китаї.

Під впливом перемоги демократії відбулося й засідання обласної комісії з відзначення 5-річчя незалежності. Обговорювали «заходи»: збори, концерти й маніфестації. Виплату заборгованості по зарплаті... не передбачено.

– Якщо ви думаєте, що можна організувати ювілейну шумиху, не видавши людям їхнього і так жебрацького заробітку, – сказав я на засіданні, – ви зробите тільки шкоду. Остаточно скомпрометуєте історичну значимість незалежності.

(Полікарп Шафета, Щоденник без цензури, упорядник Галина Шафета (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2010), с. 256–257)