![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
assassins_cloakЗі щоденника Осипа Зінкевича (1925–2017), українського видавця, літературознавця, хіміка, у червні 1949 р. – робітника вугільної шахти у Франції:
Знову зустрічаюся з гуртом земляків українців. Пішли до кафетерії. Сіли за великим столом і почали дискутувати. Мова йшла про війну, про Україну, зачепили справу ОУН. Хтось із них емоційно вигукує.
– Ідіоти, розбили Організацію, тому ми й України не маємо... Вони винні. Винні, що ми тут, а не вдома.
Я перервав його й кажу:
– Хлопці, я бачу, що нас тут досить багато й що ви на те, щоб ми створили тут молодіжну організацію.
Один з них:
– Я за те, але щоб організація була позапартійна.
Я борюся з думками, якою має бути моя позиція, я член однієї з тих ОУН, які розбилися на дві частини, які воювали між собою. Я був молодіжним референтом однієї з тих ОУН. Дискусія розгорілася, а я думаю, що мені сказати, і рішився. Кажу:
– Хлопці, я був причетний до тих ОУН, які розбилися. Це наша трагедія, страшна трагедія, тому я підтримую Ігоря. Я також за те, щоб тут у цьому французькому Пеканкурі ми створили, можливо, першу позапартійну молодіжну організацію.
Усі почали оплескувати, й ніхто не був проти. Почалася розмова про назву організації. Хтось запропонував Пласт, але хтось інший заперечив, бо, мовляв, Пласт починається з дітей, а ми вже дорослі люди. Я знову втрутився в розмову:
– Знаєте, коли я опинався у Німеччині, жив у Карлсфельді, й там створили Спілку української молоді, СУМ. Я записався до тієї організації, був її членом і далі вважаю себе її членом.
Петро перериває мене:
– Але СУМ дуже скоро став партійною організацією, що ви, не знаєте?
– Тоді, коли я став членом, СУМ не був партійним, нічого там партійного не було. Тому пропоную створити тут, у Франції, СУМ, гарна назва, але не партійний, позапартійний.
Усі погодилися. Домовилися, що відбудемо збори рівно за два тижні, запросимо хлопців і дівчат із сусіднього села, де живе досить багато українців.
