Епізод 522: Осип Зінкевич, 5 червня 1949 року

[assassins_cloak]

Зі щоденника Осипа Зінкевича (1925–2017), українського видавця, літературознавця, хіміка, у червні 1949 р. – робітника вугільної шахти у Франції:

Знову зустрічаюся з гуртом земляків українців. Пішли до кафетерії. Сіли за великим столом і почали дискутувати. Мова йшла про війну, про Україну, зачепили справу ОУН. Хтось із них емоційно вигукує.

– Ідіоти, розбили Організацію, тому ми й України не маємо... Вони винні. Винні, що ми тут, а не вдома.

Я перервав його й кажу:

– Хлопці, я бачу, що нас тут досить багато й що ви на те, щоб ми створили тут молодіжну організацію.

Один з них:

– Я за те, але щоб організація була позапартійна.

Я борюся з думками, якою має бути моя позиція, я член однієї з тих ОУН, які розбилися на дві частини, які воювали між собою. Я був молодіжним референтом однієї з тих ОУН. Дискусія розгорілася, а я думаю, що мені сказати, і рішився. Кажу:

– Хлопці, я був причетний до тих ОУН, які розбилися. Це наша трагедія, страшна трагедія, тому я підтримую Ігоря. Я також за те, щоб тут у цьому французькому Пеканкурі ми створили, можливо, першу позапартійну молодіжну організацію.

Усі почали оплескувати, й ніхто не був проти. Почалася розмова про назву організації. Хтось запропонував Пласт, але хтось інший заперечив, бо, мовляв, Пласт починається з дітей, а ми вже дорослі люди. Я знову втрутився в розмову:

– Знаєте, коли я опинався у Німеччині, жив у Карлсфельді, й там створили Спілку української молоді, СУМ. Я записався до тієї організації, був її членом і далі вважаю себе її членом.

Петро перериває мене:

– Але СУМ дуже скоро став партійною організацією, що ви, не знаєте?

– Тоді, коли я став членом, СУМ не був партійним, нічого там партійного не було. Тому пропоную створити тут, у Франції, СУМ, гарна назва, але не партійний, позапартійний.

Усі погодилися. Домовилися, що відбудемо збори рівно за два тижні, запросимо хлопців і дівчат із сусіднього села, де живе досить багато українців.

(Осип Зінкевич, Щоденник. 1948–1949, 1967–1968, 1971–1976 (Київ: Смолоскип, 2016), с. 69–70)