![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
assassins_cloakЗі щоденника Джорджа (Георгія) Кістяківського (1900–1982), американського фізхіміка українського походження, у травні 1960 р. – спеціального помічника президента США з питань науки і техніки:
З власної ініціативи організував півторагодинну зустріч із Ґордоном Ґреєм. Ми говорили про інцидент з U-2 та критичні публікації в пресі (наприклад, статтю Артура Крока) про те, що механізми РНБ знову не спрацювали. Ґордон відчуває, що з нього хочуть зробити цапа-відбувайла, а це дуже погано, адже він майже не мав нічого спільного з цією справою. Він детально пояснив мені свою роль і те, як ухвалюються рішення про польоти U-2. Я зазначив: якщо тут потрібен цап-відбувайло, то ним має стати Даллес, і найкращим виходом було б призначити його на посаду спеціального помічника з розвідки, де його широкий кругозір і масштабне мислення можна використовувати для консультування президента, а на теперішню позицію Даллеса призначити жорсткого адміністратора. Я наголосив, що вся розвідувальна спільнота тепер перебуває в хаосі, після чого нагадав про відомі мені факти, а саме про різні проекти розробки супутників, недостатній контроль за виконанням вимог військових, невміле керівництво програмами та їх недоречне розпорошення по різних відомствах. Ґрей сказав, що вранці в понеділок, мабуть, відбудеться спеціальне засідання РНБ для обговорення U-2, Парижа тощо, а ще запропонував, щоб ми з ним пішли до президента для обговорення стану справ у розвідувальній діяльності країни, але толку від цієї розмови не буде, якщо ми не надамо Ейзенхауеру конкретних рекомендацій. Я сказав, що можу підготувати рекомендації лише в сфері розробки проектів, визначення їхніх технічних цілей, технічного управління тощо. У мене склалося враження, що необхідно створити міцний комітет експертів – як технічних, так і управлінських – для аналізу проектів, що нині виконуються, з метою пошуку заміни програмі U-2. Ми домовились, що такий комітет має бути створений на високому рівні та звітувати безпосередньо президентові, або йому за посередництвом Ґейтса, який, звісно ж, має цілковито погодитися на створення цієї структури. На цей орган буде покладено відповідальність, яка виходить за межі технічних проблем, а отже, він не може бути підрозділом ККПНП чи бути підзвітним Йорку.
Потому я висловив свою глибоку занепокоєність войовничими заходами, до яких наша сторона може вдатися під впливом Маккоуна і його команди – наприклад, поновлення випробувань ядерної зброї. Я закликав до обережності: в цій сфері не варто висувати жодних ініціатив, адже це призведе лише до того, що за допомогою Хрущова ми матимемо імідж людей, які свідомо прагнуть війни. Я запропонував, перш ніж ухвалювати будь-які рішення, провести нове засідання експертної групи Макрея для вивчення питання, чи варто терміново поновлювати випробування ядерної зброї.
Ми також говорили про обмеження озброєнь. Я розповів Ґордону про вчорашню телефонну розмову з Даґом Диллоном – він запропонував розпочати в рамках ККПНП постійне вивчення можливостей контролю за ракетними технологіями, на що я відповів: зрозуміло, що цим має зайнятися орган з обмеження озброєнь, створенням якого займається Державний департамент. Він погодився, але зауважив, що тепер створення такої організації вже не має великого сенсу. Я відказав, що якраз навпаки – це має сенс: тепер у нас з’явилася передишка тривалістю, мабуть, в один рік, протягом якого ми мусимо виробити реалістичні пропозиції щодо обмеження озброєнь, щоб згодом відновити переговори. Коли я повідомив це Ґордону, той сказав, що викладав президенту свою думку про недоцільність створення органу з обмеження озброєнь в рамках Державного департаменту, проте Ейзенхауер вважає, що ця структура має існувати під егідою Держдепу. Ми з Ґордоном погодились, що такий орган має бути підзвітний комусь на кшталт Комітету уповноважених, який, на думку Ґордона, має стати підкомітетом РНБ. Я не заперечував.
(Джордж Богдан Кістяківський, Науковець у Білому домі. Особистий щоденник спеціального помічника президента Д. Ейзенхауера з науки і техніки, переклад з англійської Ярослава Войтка (Київ: Видавнича група КМ-БУКС, 2022), с. 414–415)
