Плащ убивці

Ханенко навчався в Київській Академії, потім у Львові. З 1710 року — на військовій службі, з 1717 року — військовий, 1721 року — старший військовий канцелярист (помічник генерального писаря), довірена особа гетьманів Івана Скоропадського і Павла Полуботка. У травні 1723 року Павло Полуботок вислав Ханенка в складі депутації («від усього малоруського народу») до Петербурґу домагатися дозволу на обрання гетьмана; тут Ханенко разом з Полуботком був ув'язнений у Петропавловській фортеці. В 1726 році Ханенко повернувся в Україну і був призначений суддею Стародубського полку (1727–1738), згодом стародубським полковим обозним. Протягом 1735–1739 років брав участь у російсько-турецькій війні в Криму як наказний стародубський полководець. За військові заслуги 1738 року призначений генеральним бунчужним, 1740 року — членом Генерального Суду, а з 1741 року — генеральним хорунжим і був ним до кінця життя.