Зі щоденника Володимира Шухевича (1849–1915), українського педагога, етнографа та громадського діяча, у 1914 р. – мешканця Львова, професора гімназії на пенсії:
Плякати по мурах міста оповістили, що Львів піддав ся, і що завтра наступить в’їзд рос. війска до Львова.
Безчисленна маса людий товпила ся на дворець, аби відїхати; кажуть, що подушено кільканайцять людий, а ті, що їм удало ся дістати ся на перон, полишали свої річи по коритарях і подвірю двірця. Люде влазили до ваґонів вікнами; було і таке, що одні члени родини відїхали, другі остались, або десь заподілись. Маса кільканайцятьтисячна залягла густо цілу площу від рампи до двірця. – Відїхало кілька потягів; один з них завіз подорожних до Городка, і там велено їм висісти, аби зробити місце війску, що з Городка вибиралось на місце бою, до шаньців.
Нині вийшло посьлідне число Діла ч. 8742 під австрійским правлінєм; залучене тут.
Рано єще урядовала наша почта, я сам надав на чоловій почті переказом гроші до почтової щадниці.
Рано писано в ґазетах, що Банк австро-угорский буде в середу рано отворений і буде дальше вимінювати гроші.
Пополудни замкнено почту.
Львів немов перед татарским нападом переполоханий; склепи позамикані; чоловік боїть ся другого; знакомі виминають ся; кождий надслухує звістки нової – а одна з них трівожніща від другої.
(“Український інтелігент в окупованому росіянами Львові. Зі щоденника Володимира Шухевича за осінь 1914 року”, Локальна історія, 12 травня 2022, https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/ukrayinskii-inteligent-v-okupovanomu-rosiianami-lvovi/)
