Епізод 483: Сергій Єфремов, 27 квітня 1924 року

Зі щоденника Сергія Єфремова (1876–1939), українського літературознавця, громадського і політичного діяча, у 1924 р. – віце-президента Всеукраїнської академії наук, мешканця Києва:

Великдень. Антирелігійна пропаганда – і повнісенькі церкви народу. Мабуть, ця пропаганда й жене туди людей. Спроба утвердити новий – релігійний скажу так – побут на комуністичних основах збанкротувала видимо. Що найбільше, то це виробляється якесь «двоєвір’я», та й то в мізерному масштабі. Отак: совітські вивіски й плакати та герби на колишній Судовій Палаті, а навпроти з хреста Михайлівського монастиря гордо позирає двоголовий орел... Стильна мішанина виходить!

1921 р. Великдень був 1 травня. Большевики закликали робітників, замість релігійного святкування, на 1-травневі маніфестації – і жадна душа не вийшла. Скандал стався величезний, але науки з його для себе большевики не придбали, і методи антирелігійної пропаганди лишились ті ж самі. Ті ж самі й провали скандальні з них виростають.

(Сергій Єфремов, Щоденники, 1923–1929, упорядники Олексій Путро та ін. (Київ: ЗАТ «Газета “Рада”», 1997), с. 116)