Зі щоденника Олександра Кониського (1836–1900), українського письменника, юриста, громадського діяча, у грудні 1885 р. – мешканця Києва, який перебував під слідством за звинуваченням у сепаратизмі:
Цілий тиждень ніяк не доб’юся, що ж діється з моєю справою? Икон[ников] каже: рукописи и книжки поїхали на експертизу до професорів університета (а яких питаю? – не каже). Л. питав в університеті: ні Флоринський, ні Соболевский нічого не получали... Питаю в Оз[ерецьковського]: як з експертизою? Каже: жодної експертизи не буде... З іншого кутка сьогодні відано мені, що, буцімто, Новицький радився з Рафальським про експертизу. Раф[альськи]й порадив не кликати з університету експертами нікого «бо між філологами нема там надежного» (отакої!!), а покликати з духовної академії Петрова і Малініна, вважаючи на те, що Петров давно вже в печаті («Киевлянин») оповів світу, що новітнє українське письменство – усе тхне соціалізмом, він, а за ним би то і Малінін підпишуть таку експертизу, яка відповідатиме бажанню Новицького і Рафальського».
Може й справді на те воно йде.
Характерну річ почув сьогодні: Київський голова Толлі (з греків) всякими неправдами придбав собі за 200 чи 300 т[исяч] історичне, добре відоме містечко Вишневець, що коштує певних 2 мільйони. Щоб продаж була затверджена, він видав ще на хабарі 200 т. і ставши власником Вишневця, запродав в цьому році якомусь англійському товариству одного лісу руб[лів] на 900 т. От як у нас купують з прилюдних торгів. Мабуть і самому Толлі стало ніяково від такої купівлі, щоб заспокоїти совість і спокутувати гріх, він жертвує 60 т. на будівлю в Києві нової церкви і 100 т. на дом Кирилла і Мефодія; тільки з такою умовою, аби старший в його роді – поки рід не переведеться – був за куратора того дому і вважався в чині генерала. Чи згодиться то на це уряд в Петербурзі?.. Але тут все характерно і відповідно сучасному стану російської суспільності!.. Бери – та ділись...
(запис передатовано відповідно до григоріанського календаря)
(Григорій Стариков, “Щоденник Олександра Кониського”, Записки Наукового товариства імені Шевченка 265, Праці Історично-філософської секції (Львів, 2013), с. 412–413)
