Зі щоденника Джорджа (Георгія) Кістяківського (1900–1982), американського фізхіміка українського походження, у серпні 1959 р. – спеціального помічника президента США з питань науки і техніки:
12:15–14:30. Обід у Національному прес-клубі з виступом Герба Йорка. Він виступив з короткою (10 хвилин) підсумковою промовою, а потім протягом години відповідав на запитання; деякі з них були дуже незручні. Все у нього вийшло напрочуд добре; тільки одного разу він сховався за міркуваннями безпеки і лише в кількох випадках намагався уникнути щирої відповіді. На трибуні він має дуже привабливий вигляд зі своєю нібито дитячою наївністю, за якою приховується блискучий розум.
15:00–16:30. Прийшов Джордж П. Саттон [головний науковий радник Управління перспективних дослідницьких проектів], щоб розповісти мені про програму УПДП. Очевидно, вони почули про мої підозри щодо їхньої діяльності, бо Саттон практично весь час намагався захищатися, і йому вдалося переконати мене, що ніхто не стане витрачати на марні проекти аж близько 60 мільйонів доларів на рік – хіба якихось кілька мільйонів. Я не став разом з ним вдаватися в деталі великих космічних проектів на кшталт «Мідас», «Дискаверер» тощо, проте певною мірою нам вдалося поговорити про «Дайнесор». Стало ясно, що Йорк нічого не розповів про свої плани забрати в УПДП виконання майже всіх цих проектів, а я вдав, ніби Управління й надалі зберігатиме над ними постійний контроль. Він справив добре враження, але видно, що мало знає про природничі науки, а тому перебуває в полоні фантастичних ідей і пропозицій. Під час нашої розмови він робив записи і на основі моїх нечастих висловлювань і, можливо, міг би відтворити картину мого досить негативного ставлення до більшості виконуваних ними проектів, хоч я і намагався поводитись обережно.
Ілюстрація: Джордж Кістяківський і Дуйат Ейзенгауер, липень 1960 р.
