Епізод 160: Олекса Ізарський, 8 червня 1978 року

Зі щоденника Олекси Ізарського (Мальченка) (1919–2007), українського письменника, літературознавця, перекладача, у 1978 р. – мешканця Лейквуда, штат Огайо, США:

Учора закінчив першу коректу «Літа над озером». – Сьогодні пошта: ґрунтовний лист Г. Костюка про готоване ним до друку п’ятитомове видання Хвильового, як також про стан з публікацією спадщини В. Винниченка. Чудо горіння! – Читаю (рік 1918) щоденник І. та В. Буніних. Це не багатий матеріял, у першому томі напевне так, бідно. Кістяк дат, хронології. Але я сподіваюся більше від наступних років, томів, де буде мова про життя в Провансі й над Сеною. У першому томі ледь проглядають М. Волошин, Д. Овсяннико-Куліковський, В. Катаєв. Це тіні. Бідна в книзі й українська тема. Хоч дещо несподівана: в щоденникові проявлено симпатію одеського простолюддя до Петлюри, згадано про долю Дніпросоюзу... Завдяки знайомству з Туган-Барановським Буніну вдалося отримати 8000 крб. в рахунок майбутнього видання його творів «малоросійською мовою». Під кінець книги згадано в книзі вже й українців, не тільки малоросів. – Читаю спогади І. Костецького про З. Бережана (Штокалка) й Мюнхен. Жаль, що І. К. не написав спогадів фундаментальних! Хоч би зібрав спогади вже друковані в один том!

(Олекса Ізарський, «Висмики» з щоденників. 1940–1980-і роки (Полтава: Динамік, 2006), с. 234)