Епізод 125: Єнджей Морачевський, 4 травня 1941 року

Зі щоденника Єнджея Морачевського (1870–1944), польського політика, колишнього прем'єр-міністра та міністра громадських робіт, у 1941 р. – мешканця Сулеювка тепер Мазовецького воєводства:

Вандзя [донька автора], крім продуктів, привезла з собою п. Кірхмаєрову. Та хотіла зорієнтуватися щодо можливості провести у нас літні місяці. Проживання в нашому салоні за ширмою їй не посміхалося. Вибрала кімнатку, в якій зазвичай живе Мариня. Приїде аж у червні. Важко сказати, що трапиться до того часу.

Закшевський переказав нам, дуже добре, драматично, останню промову Черчілля, виголошену 3 травня до поляків. Він розвинув досить цікавий історіософський погляд. На прикладах випадків з 1792 і 1939 років він показав, що скільки разів Польща виходила на правильний шлях зміцнення власних сил, стільки Німеччина, незважаючи на союзи і власні зобов’язання, вдаряла по Польщі, щоби перешкодити їй у цьому. Погано було, що англійці замало знали поляків. Тепер познайомилися з їхньою мужністю в бою і загартованістю в недолі. В Абіссинії англійці захопили у італійців їхню останню фортецю Дессе. Попри це, вони не хочуть капітулювати, у зв’язку з чим англійці не хочуть брати на себе відповідальність за долю італійського цивільного населення в Абіссинії, яке абіссинці, мстячи за жорстоке фашистське урядування, найправдоподібніше виріжуть до ноги.

(Jędrzej Moraczewski, Dziennik wydarzeń 1939–1944, wstęp i opracowanie Joanna Dufrat, Piotr Cichoracki (Łomianki: LTW, 2016), s. 449. Переклад з польської)

Ілюстрація: Єнджей Морачевський з родиною.