Епізод 76: Володимир Винниченко, 16 березня 1933 року

[assassins_cloak]

Зі щоденника Володимира Винниченка (1880–1951), українського письменника, громадського і політичного діяча, у 1933 р. – мешканця Парижа:

Хмарно. Сильний вітер.

Перечитав деякі статті з книги Ю. Бачинського «Жовтнева революція і українці». Виявляється, що Юльця Бачинський не тільки знаменитий дипльомат, що добре вмів оперувати з державними долярами, але й спритний історик. Вплив долярів (на цей раз радянських), очевидно, й тут був немалий і добренько відбився на розумінні й пам’ятанні всім відомих історичних фактів у Бачинського. І комічно, і гидко читати це підлабузництво. І наївна людина: він гадає, що в комуністів нема чуття огиди, що вони не вміють відрізнити продажности від щирого переконання.

(Володимир Винниченко, Щоденник, Т. 5, 1932–1936, упорядкування і передмова Ольги Матвеєвої (Київ; Едмонтон; Нью-Йорк: Смолоскип, 2020), с. 166)

Ілюстрація: для різноманіття нехай буде не Винниченко, а сам Юліан Бачинський і його програмна праця «Україна irredenta». Попри все, завдяки їй Бачинський увійшов в історію.