![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
assassins_cloakЗі щоденника Льонґінаса Балюкявічюса (1925–1950), литовського учасника антирадянського Руху Опору, у березні 1949 р. – начальника відділу друку та пропаганди партизанського округу «Дайнава»:
...Сьогодні несподівано, через замети причимчикував і Капсас. Виявляється, у нього вкрали гроші і документи, тому він не міг дістати паперу. Отримавши мій лист, позичив грошей і сам якомога скоріше до нас пригнав. Він привіз із собою «Швітуріс» [«Маяк»] – совєтський журнал, який щойно почали видавати. Особливо врізається в пам’ять новела Й. Довідайтіса. У ній описується, як біженець-литовець, зубожілий і хворий, повертається з канадських лісів на батьківщину. Фабула приблизно така ж, як і у «Повернувся» Вєнуоліса. Я не уявляю собі, як можна було більше і огидніше набрехати. Треба тільки уявити собі: зубожілий, зголоднілий і хворий біженець раптово потрапляє в «райське» царство! А йому там, на чужині, священики брехали, який то терор лютує в Литві. А тут же «щастя»! Лампочка Ілліча «горить» у селах... Сталін особисто «піклується» про благополуччя литовців... Чи може бути ще більша брехня?!
Вільніс і Капсіс стверджують, що Довідайтіс – непогана людина. Батько Довідайтіса – професор, і тепер сидить у концентраційному таборі.
Батько у таборі вмирає, а син марить про більшовицький рай! Справжній негідник той син. Коли Литва знову стане незалежною, він, напевно, буде на весь голос кричати, що більшовики примусили його так писати. Не можу втриматись від злості. Якби той поганець попався б мені в руки, я б йому заспівав про «рай»! Чи ж можна це назвати пристосуванством? Це продаж власної душі, обпльовування себе. Як людина може стати таким гадом, черв’яком, я просто не розумію.
Цей «Швітуріс», здається, будуть розповсюджувати і серед закордонних литовців, бо в обох номерах пишуть про життя литовських емігрантів. Яка диявольська підступність! Зрозуміло, не один біженець-литовець ще може подумати, що в Литві «інше» життя почалося. Добре, що американці закрили в Німеччині совєтську репатріаційну місію. Ці гнізда брехні давно треба було зруйнувати.
Нас всіх дивує розвиток політичної ситуації останніми днями. Комуністичні партії усіх країн, як заведені патефони, почали повторювати заяву Тореза, що проти СССР комуністи воювати не стануть. Справді, дивовижна річ. Я схильний вважати, що комуністи збираються перейти у гострий напад, можливо, розпочнуть і війну, а тому вже заздалегідь намагаються підготувати громадську думку. Сьогодні по радіо повідомили ще одну сенсаційну новину – Молотов і Мікоян відставлені з посад. На місце Молотова призначено Вишинського. Значить, Молотов уже вичерпався, уже втратив милість Кремля. Можлива річ, що політбюро почало розколюватися на два блоки і Сталін почав розганяти поміркованих. Справді цікаво, як це все закінчиться [...]
(Щоденник партизана Льонґінаса Балюкявічюса – Дзукаса: 23 червня 1948 р. – 6 червня 1949 р., упорядкування та передмова Альґіса Кашєти, переклад із литовської Василя Капкана (Львів: Кальварія, 2016), с. 90–92)
