Зі щоденника Олеся Гончара (1918–1995), українського письменника, у 1990 р. – мешканця Києва:
Питає друг:
– Чи ти збираєшся виходити з партії? Чи чого ти ждеш?
– Жду, поки партія сама вийде з мене. Як виходить з людини чад.
Хоча не до жартів. Мучать і мучать думки... Дивимось з Валею українську сесію. Вся Україна бачить, хто гальмує процес демократизації, хто оскаженіло чинить опір досягненню суверенітету: партократія та військові у Верховній Раді виступають як найреакційніша сила.
Валя просто не може стримати гніву, дивлячись на цих тупих душителів живої незалежної думки. Хто їх вибирав?
(Олесь Гончар, Щоденники, Т. 3, 1984–1995, упорядкування Валентини Гончар (Київ: Веселка, 2008), с. 304)
