Зі щоденника Александра Прусевича (1878–1941), польського історика, музеєзнавця, у червні 1941 р. – мешканця Львова, співробітника Етнографічного музею:
Вночі о 5 наліт і відігнання німецьких аеропланів. Голота вночі розбила і пограбувала кондитерську фабрику «Газет». Уранці повернулася міліція і радіо. Так ніби щось на радянському фронті поправилося біля Львова з північно-східного боку.
О 12-ій я пішов до Промислового музею. Бічні двері зачинено, я пішов в обхід, але почали сипатись уламки снарядів. З правого боку музею я забіг до брами – далі по вулиці вже не міг пробігти, міліція почала стріляти з кулеметів і звичайних карабінів уздовж вулиць Вірменської, Славковської, Стрілецької і Гетьманської. Через прохід у кам’яниці я перейшов на Скарбківську, а потім добіг до середини Краківської. Розпочалася стрілянина вздовж вулиці Краківської й бомбардування міста. Радянські танки встали вздовж вулиці Жовківської, виїжджали через Краківську на Ринок і обстрілювали весь Ринок, не можна було перейти. Бомбардування тривало від 12 до 5-ої дня. Стріляли гармати раз за разом з невеликими перервами і вулична стрілянина. Виявилося, що це по диверсантах, яких скинули на парашутах з німецьких аеропланів. Те саме було вчора в Брюховичах, а сьогодні у Львові. Я повернувся додому, пересидівши в коридорах 5 годин. За цей час було знищено базар Сольських і Теодора. З більшими перервами бомбардування тривало далі до 8-ої год.
Наказано не визирати у вікна і позакриватися фіранками, щоб нікого у вікнах не було видно, бо стрілятимуть у вікна, що сталося на вул. Краківській, і не можна ходити вулицями. Ввечері і всю ніч горів підпалений млин зі складами борошна на Підзамчі.
Всі радянські службовці та члени партії озброєні карабінами, частина залишилася в місті, а частина роз’їхалася по фронтах. Всю ніч з перервами до 5 год. тривало бомбардування.
(Agnieszka Biedrzycka, “«Dziennik z wydarzeń II wojny światowej 1939–1941» Aleksandra Prusiewicza”, Dzieje Najnowsze 4 (2022), s. 234–235. Переклад з польської)
