Епізод 266: Мирон Кордуба, 22 вересня 1922 року

Зі щоденника Мирона Кордуби (1876–1947), українського історика, у 1922 р. – викладача Академічної гімназії у Львові та професора Таємного українського університету:

Щойно в кав’ярні з часописей я довідався, що вчора вибухнула бомба на сходовій клітці в домі «Просвіти». Вся львівська преса відразу поінформована, що сей вибух спричинили самі українці, бо «хтось» сховав там бомбу в міричім апараті електрики, котра самочинно вибухнула. Се пояснення подається всім віруючим до вірення, але я сумніваюся, чи навіть між безкритичною польською публікою найдеться багато таких, що сьому повірять. Очевидно, всі «органи безпеченства» спали вмить на каменицю «Просвіти», арештували вже навіть підозрілих – очевидно, українських студентів – і цілу ніч переводили ревізію, як довідуюся, ведуть її ще дальше. Се та сама комедія чисто провокаторського типу, як з большевицьким конґресом в Юрі.

Ґеня вернулася з Кам’янки і оповідає, що за загальним переконанням в підпалі тестя брали участь польські офіцери. Стріли, котрі мали бути алярмові, падали так, що людям, котрі перші бігли на рятунок, прим., жидівці Ґедалисі, кулі свистіли попри вуха і відстрашували від рятування. Кухарка, котра перша і одинока з прислуги заховала притомність (тесть і Марійка були саме в Нар. Домі на представленні), мусила всіма засобами енерґії боронити мешкання перед польським мотом, що під покришкою рятування меблів хотів плюндрувати хату. Зараз слідуючої ночі (з понеділка на второк) згоріло кілька стирт військового вівса коло касарень, хоч там стояла варта, а вчорашньої ночі підпалено фільварок гр. Бадені в Радехові. Латинський парох в Кам’янці, відомий шовінізмом ks. Czyrek, освітлює цілу ніч лампами своє обійстя, держить чотири пси і варту, боячись підпалу. Так виглядає pacyfikacja Małopolski!

(Мирон Кордуба, Щоденник 1918–1925, упорядники Оля Гнатюк, Мирослав Чех (Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2021), с. 508)