Епізод 128: Сергій Косяк, 7 травня 2014 року

Зі щоденника Сергія Косяка (1975), українського громадського активіста, у травні 2014 р. – мешканця Донецька, пастора церкви християн віри євангельської «Асамблея Божа», ініціатора міжконфесійного молитовного марафону «Молитва за Україну»:

Сьогодні із цікавості зайшов до магазину зброї. Прилавки порожні, лишилися тільки пневматичні рушниці за нереально високу ціну і луки з арбалетами.

За місяць продали трирічний оборот зброї. Кому війна, а кому матінка рідна. Зараз у Донецьку вогнепальною зброєю торгують, як на базарі насінням.

Ситуація, звичайно, гнітюча, але ми віримо, що Бог усе контролює. За сьогодні трапилися три цікаві випадки, які нас надихнули. Коли я отримав грошовий переказ в одному з банків, поцікавився, чи не бояться там, що банк можуть закрити, як закрили «Приват». На що касирка відповіла, що поки за нас моляться на площі, все буде гаразд.

Потім перед молитвою до нас підійшов чоловік і сказав, що недарма ми тут молимося, позаяк ворог пішов навспак. І буквально за декілька хвилин підбіг з піднятою рукою та криком один журналіст: «Слава Богу, ви тут молитеся, і Бог, схоже, щось змінює у Донецькому регіоні».

Наші побиті брати одужують, скоро знову стануть до лав.

Організовані бойовики на нас не нападають, в основному – місцеві мешканці, зазомбовані ЗМІ і соцмережами, і заїжджі «борці» з «бандерівцями».

(Сергій Косяк, Донбас, якого ти не знав. Щоденник священника. Книга перша, переклад з російської Ірини Кримської (Київ: Видавець Заславський О. Ю., 2021), с. 57)

Ілюстрація: мітинг за єдність України в Донецьку 28 квітня 2014 р.