assassins_cloak | Епізод 724: Клара Шварц, 24 грудня 1943 року

Зі щоденника Клари Крамер (Шварц) (1927–2018), уродженки Жовкви єврейського походження, яка у грудні 1943 р. переховувалася з родиною в бункері, облаштованому в підвалі одного з будинків:

Сьогоднішній день буде справді пам’ятним днем для нас усіх. Сьогодні ми ще раз переконались, який золотий характер мають наші господарі.

Зранку я прибирала з Лолою нагорі, ми крутилися, допомагали готувати, при цьому раз нас хтось мало не побачив, але нам вдалося втекти через кімнату Алі. Перед Святвечором всі вручили п. Бекові подарунки і зичили Веселих Свят. Потім п. Бек зайшов до нас з тацею печива і горілки. Розпочалася зворушлива сцена. Закликали п. Бекову, щоб вона з нами випила за успіх. Ми цілувались і зичили собі навзаєм одного: щоби вже прийшло те, на що чекаємо рік. Всі плакали, так нас зворушила доброта цих людей. Потім п. Бекова передала миску пирогів і традиційну «кутю».

Тепер ми всі лежимо на причах, ситі вперше за багато місяців. Тихо, хоч мак сій, бо нагорі гості: Владек, братова і Адольф. Тепер маю одне бажання, щоб нам Пан Бог ще дав можливість віддячити подружжю Беків. А якщо з нами має щось статися, боронь Боже, то нехай вони вціліють і будуть щасливі, бо цілковито цього собі заслужили.

Але одне нам затьмарило сьогоднішній день. Зловили в місті єврея. Вірогідно, це може бути Місько Сеґаль.

(Clara Kramer, Tyleśmy już przeszli... Dziennik pisany w bunkrze (Żółkiew 1942–1944), redakcja naukowa i wprowadzenie Anna Wylegała (Warszawa: Stowarzyszenie Centrum Badań nad Zagładą Żydów, 2017), s. 93–94)