Чернігівська журналістка Олена Лазуна видала свою другу книгу з історіями містян про облогу Чернігова в лютому-березні 2022 року “Я пообіцяла вижити …”.
“Моя книга про звичайних чернігівців. Це історії простих людей. Розповіді тих, хто на момент вторгнення російської армії 24 лютого 2022 року перебував у Чернігові. Як для кожного з них почалася війна? Які емоції були тоді, думки? Що робили, як виживали?” – сказала Олена.
За її словами, здебільшого в книзі історії жінок, які мають різні характери, вік, професії та стиль життя, але яких об’єднала одна біда – повномасштабне вторгнення.
“Що їм довелося пережити за ці жахливі тижні блокади міста? Що їли, де ховалися, як рятувались і допомагали іншим. Про все це і є моя книга. Невелика цитата з книги: “Ви не знайдете серед цих історій розповіді про Героїв. Тут написано про людей, які просто хотіли вижити. Про цивільних, які опинилися в надважких обставинах. Які в один момент втратили все своє попереднє буття, а нового ще не розуміли. Вони раптом зі своїх затишних осель спустилися в сирі та холодні підвали. Діти, жінки, літні люди – ховалися від російських бомб, снарядів та мін”, – цитує журналістка.
Як розповіла Олена Лазун, вона спеціально не шукала історії, вони самі її знайшли. Друзі, знайомі та родичі розповідали свої історії часів блокади Чернігова. А Олена спочатку просто занотовувала їх, щоб не забути. Але потім вирішила, що всі ці історії варті того, щоб бути почутими, – так і виникла ідея написати збірку оповідань.
Це вже друга книжка чернігівської журналістки Олени Лазун. Перша, під назвою “Щоденник моєї війни”, – це фактичний щоденник, який Олена вела з першого дня повномасштабного вторгнення.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2025-02-24 02:31 pm (UTC)“Моя книга про звичайних чернігівців. Це історії простих людей. Розповіді тих, хто на момент вторгнення російської армії 24 лютого 2022 року перебував у Чернігові. Як для кожного з них почалася війна? Які емоції були тоді, думки? Що робили, як виживали?” – сказала Олена.
За її словами, здебільшого в книзі історії жінок, які мають різні характери, вік, професії та стиль життя, але яких об’єднала одна біда – повномасштабне вторгнення.
“Що їм довелося пережити за ці жахливі тижні блокади міста? Що їли, де ховалися, як рятувались і допомагали іншим. Про все це і є моя книга. Невелика цитата з книги: “Ви не знайдете серед цих історій розповіді про Героїв. Тут написано про людей, які просто хотіли вижити. Про цивільних, які опинилися в надважких обставинах. Які в один момент втратили все своє попереднє буття, а нового ще не розуміли. Вони раптом зі своїх затишних осель спустилися в сирі та холодні підвали. Діти, жінки, літні люди – ховалися від російських бомб, снарядів та мін”, – цитує журналістка.
Як розповіла Олена Лазун, вона спеціально не шукала історії, вони самі її знайшли. Друзі, знайомі та родичі розповідали свої історії часів блокади Чернігова. А Олена спочатку просто занотовувала їх, щоб не забути. Але потім вирішила, що всі ці історії варті того, щоб бути почутими, – так і виникла ідея написати збірку оповідань.
Це вже друга книжка чернігівської журналістки Олени Лазун. Перша, під назвою “Щоденник моєї війни”, – це фактичний щоденник, який Олена вела з першого дня повномасштабного вторгнення.