Закінчив факультет журналістики Київського університету (1975).
Працював журналістом у районній газеті, провідником у поїздах далекого сполучення, різноробочим, клерком, розповсюджувачем книжок на Петрівці. Будував Байкало-Амурську магістраль, викладав літературу у вечірній школі в Сибіру. Власний кореспондент газети «Селянська правда від Івана Бокого».
Досліджувати Голодомори в Україні почав ще студентом за радянської влади, переходив з хати в хату в селах Полтавщини, розпитуючи про стражденні долі співвітчизників, про голодомор 1932–1933 років та політичні репресії. Окремі розповіді тих, хто пережив голодовку 1921–1923-го, та історії про війну видавав у районній газеті. Молодого колегу в його дослідженнях підтримував Олесь Гончар, закликаючи: Відкладіть усе, Олександре, а книгу про голод напишіть!
Олесь пообіцяв спершу самому собі, а затим принагідно й класикові вітчизняної літератури написати книгу неодмінно, чого б це не вартувало. І встиг подарувати свою вистраждану роками книгу Олесеві Терентійовичу Гончару.
Олесь Воля про український народ і українську владу:
• Ідеалізую мій український народ за його муки і страждання; в іншому він розчаровує …
• Звинувачувати народ – справа невдячна і помилкова; це все одно, що стверджувати, який ти розумний, а інші, мовляв, дурні.
• Не народ змінюйте – себе.
• Народ, що не каже собі правду, – вимираюче населення.
• Народ – бездумний і азартний гравець, і найдужче його одурюють на дармову наживку.
• Народ – найбільший трагік, а з нього роблять ще глумливіше посміховисько.
• Народ, який шукає всередині себе «ворогів народу», схожий на розлюченого звіра, який попав у капкан власного лякливого безглуздя.
• При диктатурі народ пригнічений; при демократії – обдурений; при анархії – зубожілий.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2025-01-29 02:39 pm (UTC)Працював журналістом у районній газеті, провідником у поїздах далекого сполучення, різноробочим, клерком, розповсюджувачем книжок на Петрівці. Будував Байкало-Амурську магістраль, викладав літературу у вечірній школі в Сибіру. Власний кореспондент газети «Селянська правда від Івана Бокого».
Досліджувати Голодомори в Україні почав ще студентом за радянської влади, переходив з хати в хату в селах Полтавщини, розпитуючи про стражденні долі співвітчизників, про голодомор 1932–1933 років та політичні репресії. Окремі розповіді тих, хто пережив голодовку 1921–1923-го, та історії про війну видавав у районній газеті. Молодого колегу в його дослідженнях підтримував Олесь Гончар, закликаючи: Відкладіть усе, Олександре, а книгу про голод напишіть!
Олесь пообіцяв спершу самому собі, а затим принагідно й класикові вітчизняної літератури написати книгу неодмінно, чого б це не вартувало. І встиг подарувати свою вистраждану роками книгу Олесеві Терентійовичу Гончару.
Олесь Воля про український народ і українську владу:
• Ідеалізую мій український народ за його муки і страждання; в іншому він розчаровує …
• Звинувачувати народ – справа невдячна і помилкова; це все одно, що стверджувати, який ти розумний, а інші, мовляв, дурні.
• Не народ змінюйте – себе.
• Народ, що не каже собі правду, – вимираюче населення.
• Народ – бездумний і азартний гравець, і найдужче його одурюють на дармову наживку.
• Народ – найбільший трагік, а з нього роблять ще глумливіше посміховисько.
• Народ, який шукає всередині себе «ворогів народу», схожий на розлюченого звіра, який попав у капкан власного лякливого безглуздя.
• При диктатурі народ пригнічений; при демократії – обдурений; при анархії – зубожілий.