Михайло Іванович залишив нащадкам більше 360 наукових праць – серед них понад 220 газетних дописів, що сьогодні є неоціненним джерелом для дослідників бойківського минулого. Його цікавило все – господарські справи мешканців навколишніх сіл, традиції та звичаї бойківського краю, детально описував взуття та одяг бойків, складну соціальну структуру, що різнилася від села до села, земельну власність – отець зібрав 220 документів, найстаріші з яких сягають XVII ст. Писав він і про поточні події, як то епідемію холери чи розповсюдження тютюну. Надзвичайно цінував усну та матеріальну культуру селян: збирав народні пісні, залишив чудові рисунки будов, одягу. Також займався історією духовенства та збирав апокрифи XVII-XVIII ст. Отець Зубрицький був членом НТШ і вступав у творчу полеміку із Франком щодо мети та напрямку роботи Товариства. Завдяки йому була організована до Мшанця етнографічна експедиція НТШ, де було записано безліч матеріалів та зроблено близько 400 знімків. Отець Зубрицький також докладав немало зусиль, щоб зберегти та показати світові шедеври народного мистецтва. Так, експонати зі Мшанця є в музеях Базеля і Відня, а у Львівському Національному Музеї зберігається картина «Страшного Суду» з Мшанецької церкви, що датується кінцем XV – початком XVI ст.
Наукові праці М. Зубрицького радо використовувало – раніше і тепер – чимало вчених. Між ними Михайло Грушевський, Іван Франко, Володимир Гнатюк, філарет Колесса, а в наш час – З. Болтарович, В. Зінич, М. Кравець, О. Куницький, К. Матейко, С. Мишанич, С. Павлюк, А. Поріцький, Ф. Стеблій, М. Шалата та інші. Важливішим з них значну увагу присвятив Р. Кирчів у монографії «Етнографічне дослідження Бойківщини». Він відзначив їх неперехідну наукову вартість також у колективному історико-етнографічному дослідженні «Бойківщина».
Однак досі грунтовно не вивчено ні біографію вченого, ні його творчу спадщину та громадсько-культурну діяльність. Не маємо й бібліографічного покажчика друкованих і рукописних праць, а також літератури про цього вихованця й активного співробітника історично-філософічної секції Наукового товариства імені Шевченка, дійсним членом якого він став 20 липня 1904 р.
Цікаві факти про Зубрицького:
1. Засновник «усної історії» і (частково) «мікроісторії» як течій історичної науки.
2. Перший у світі вибрав об'єктом наукового зацікавлення життя і побут бойківських селян.
3. Завдяки його працям Мшанець став найдослідженішим селом у всій Центрально-Східній Європі.
4. Першим дослідив, коли вперше написано топонім «Україна» — у 1187 році в Київському Літописі.
5. Заснував у 1892 році спілкову (тобто, кооперативну) «Руську крамницю».
6. На 1897 рік міг похвалитися тим, що у Мшанці на політичні віча збиралися 500 учасників з ближніх сіл.
7. Завдяки йому громада Мшанця першою в Старосамбірському повіті прийняла українську як мову спілкування з владою повіту.
8. Мав чималу господарку: 3 коні, пару волів і до 10 корів.
9. Єдиний сільський священик, який був дійсним членом НТШ(Наукове товариство імені Шевченка).
10. Виступав за легалізацію зброї для селян наприкінці XIX ст. (точніше, за надання їм права відстрілювати диких тварин, що завдавали шкоди їхнім полям і городам).
11. Ні разу не був битим своїм батьком.
12. У 2021 році в селі Мшанець в пам'ять про нього був проведений фестиваль «В гості до Бойків та о. Михайла Зубрицького», який розпочався з Архиєрейської Святої Літургії у місцевій церкві та посвяти наріжного каменю під майбутній пам'ятник о. Михайлу.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2025-02-11 07:05 pm (UTC)Наукові праці М. Зубрицького радо використовувало – раніше і тепер – чимало вчених. Між ними Михайло Грушевський, Іван Франко, Володимир Гнатюк, філарет Колесса, а в наш час – З. Болтарович, В. Зінич, М. Кравець, О. Куницький, К. Матейко, С. Мишанич, С. Павлюк, А. Поріцький, Ф. Стеблій, М. Шалата та інші. Важливішим з них значну увагу присвятив Р. Кирчів у монографії «Етнографічне дослідження Бойківщини». Він відзначив їх неперехідну наукову вартість також у колективному історико-етнографічному дослідженні «Бойківщина».
Однак досі грунтовно не вивчено ні біографію вченого, ні його творчу спадщину та громадсько-культурну діяльність. Не маємо й бібліографічного покажчика друкованих і рукописних праць, а також літератури про цього вихованця й активного співробітника історично-філософічної секції Наукового товариства імені Шевченка, дійсним членом якого він став 20 липня 1904 р.
Цікаві факти про Зубрицького:
1. Засновник «усної історії» і (частково) «мікроісторії» як течій історичної науки.
2. Перший у світі вибрав об'єктом наукового зацікавлення життя і побут бойківських селян.
3. Завдяки його працям Мшанець став найдослідженішим селом у всій Центрально-Східній Європі.
4. Першим дослідив, коли вперше написано топонім «Україна» — у 1187 році в Київському Літописі.
5. Заснував у 1892 році спілкову (тобто, кооперативну) «Руську крамницю».
6. На 1897 рік міг похвалитися тим, що у Мшанці на політичні віча збиралися 500 учасників з ближніх сіл.
7. Завдяки йому громада Мшанця першою в Старосамбірському повіті прийняла українську як мову спілкування з владою повіту.
8. Мав чималу господарку: 3 коні, пару волів і до 10 корів.
9. Єдиний сільський священик, який був дійсним членом НТШ(Наукове товариство імені Шевченка).
10. Виступав за легалізацію зброї для селян наприкінці XIX ст. (точніше, за надання їм права відстрілювати диких тварин, що завдавали шкоди їхнім полям і городам).
11. Ні разу не був битим своїм батьком.
12. У 2021 році в селі Мшанець в пам'ять про нього був проведений фестиваль «В гості до Бойків та о. Михайла Зубрицького», який розпочався з Архиєрейської Святої Літургії у місцевій церкві та посвяти наріжного каменю під майбутній пам'ятник о. Михайлу.