assassins_cloak: (Default)
2025-06-03 11:48 am

Епізод 520: Стефан Ковалів, 3 червня 1915 року

Зі щоденника Стефана Коваліва (1848–1920), українського письменника та педагога, у 1915 р. – мешканця Борислава:

Школа повна ранених. Тейхер повідомив: Стефан Кундичко з Опаки просив молока [...]. Тепер в шпитали – болячки творяться на шеї... Андрей приїхав і розказав, як єго витягнули жандарми з хати і поволокли з старим Колодієм через Добровляни до Дрогобича і там віддали войсковим, де в женьскій школі получив на городі 25 буків!!. Так само і Колодій старий. Яка питка, яке горе, який сором для моєї душі!! Андрей стратив двох на війні синів і єго самого неповинно казнять. Калинович був і розповідав, що оба сини мої в Відни, що молодший, кадет, при артилерії...

(Стефан Ковалів, Оповідання. Статті. Щоденник (з недрукованої спадщини), упорядник і редактор Михайло Івасенко (Дрогобич: Сурма; Львів: Інститут МАУП, 2011), с. 188)

Ілюстрація: краєвид нафтових свердловин у Бориславі напередодні Першої світової війни.


assassins_cloak: (Default)
2024-12-12 08:11 am
Entry tags:

Епізод 347: Стефан Ковалів, 12 грудня 1914 року

Зі щоденника Стефана Коваліва (1848–1920), українського письменника та педагога, у 1914 р. – мешканця Борислава:

Перший раз в житю бачу, що жид в суботу повересла з соломи крутить! – Ніяково святкувати, коли нічого їсти, – говорить... Дівка з Попелів сказала, що чули стріли з гверів в напрямі Підбуж – Опака... Який довгий-предовгий день, хоч в самій річи найкоротший. Неприятне вражінє зробили на мене три женщини і оден мужик з Стороної. Коли спросився, чи ваш священик здоров, одна сказала: «В нас священика забрали», а другі дві з мужиком гапанули на то загадочно і чим скоріше забралися до хати, навіть не поздоровившись...

(Стефан Ковалів, Оповідання. Статті. Щоденник (з недрукованої спадщини), упорядник і редактор Михайло Івасенко (Дрогобич: Сурма; Львів: Інститут МАУП, 2011), с. 177)