Плащ убивці (
assassins_cloak) wrote2024-01-03 11:05 am
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Епізод 3: Олесь Гончар, 3 січня 1984 року
Зі щоденника Олеся Гончара (1918–1995), українського письменника:
Були діти з учителькою зі Львова, з 36-ї школи. Запрошують приїхати. Літгурток назвали «Тронка». Треба б поїхати. Але де взяти часу?
Микола Мащенко заніс сценарій, хоче ставити «Людину і зброю».
Звертаються зі скаргою жителі одного села з Миколаївського р-ну на Львівщині:
«Повзуть чутки про нищення церков у сусідніх районах. А тепер нависла загроза і над церквою в нашому селі Крупському... Місцеві керівники склали акт, що вона в аварійному стані і її треба знести. А насправді церква в доброму стані і може простояти ще не одне покоління!»
Так пишуть і запитують:
«Яка невидима мафія стоїть за руйначами пам’яток?.. А скільки пам’яток вже знищено, і ніхто не поніс заслуженої кари!.. Невже сьогодні найголовніша проблема у нас – руйнування церков, розпалювання антагонізмів серед громадян?»
(Олесь Гончар, Щоденники, Т. 3, 1984–1995, упорядкування Валентини Гончар (Київ: Веселка, 2008), с. 5)
Ілюстрація: та сама церква Різдва Богородиці в с. Крупське тепер Стрийського району. Фото Миколи Жарких, 1989 р. У 1991 р. її все-таки розібрали.
