Епізод 207: Альбер Камю, 25 липня 1958 року

[assassins_cloak]

Зі щоденника Альбера Камю (1913–1960), французького письменника та філософа:

Нічого. Запис «Падіння». Виконавці для Бісів. N. R. F. Вечеря з А. С. Її роман з М., який не може спати зі своєю дружиною і ділиться своїми проблемами з нею. «Йому вже краще», – каже вона, «тобто...» – «Тобто він іще не мужчина, але вже й не старик». Ця зона тіні на житті. На житті всіх. Провів її додому і гуляв по Сен-Жермен-де-Пре. Я чекаю, безглуздо чекаю. Ах, якби до мене повернулася сила для праці, це було б нарешті світло для мене. Мала шпана, обряджена а-ля Джеймс Дін, і їхні жести згорнутою ложечкою долонею, щоб поправити орган, вочевидь здавлений у занадто тісних джинсах. Я думаю про оголені й засмаглі тіла, як колись у моїй втраченій країні. Вони були чисті.

(Альбер Камю, Щоденники, переклад з французької Євгена Марічева (Харків: Фоліо, 2021), с. 478)